ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

 

ПРОЛАТАН

(PROLATAN)

 

 

Склад:

діюча речовина: 1 мл розчину містить 0,05 мг латанопросту;

допоміжні речовини: натрію хлорид, бензалконію хлорид, натрію дигідрофосфату моногідрат, натрію гідрофосфат безводний, вода для ін’єкцій.

 

Лікарська форма. Краплі очні, розчин.

Основні фізико-хімічні властивості: прозорий безбарвний розчин.

 

Фармакотерапевтична група. Протиглаукомні препарати та міотичні засоби. Аналоги простагландинів. Код АТХ S01E Е01.

 

Фармакологічні властивості.

 

Фармакодинаміка. Діюча речовина – латанопрост – аналог простагландину F, селективний агоніст простаноїдного рецептора FP, який знижує внутрішньоочний тиск, збільшуючи відтік водянистої вологи ока. Зниження внутрішньоочного тиску в людини починається приблизно через три-чотири години після введення препарату, а максимальний ефект досягається через вісім-дванадцять годин. Зниження тиску підтримується протягом принаймні 24 годин.

Дослідження на тваринах і дослідження за участю людей вказують на те, що основний механізм дії полягає у посиленні увеосклерального відтоку, хоча повідомлялось також про деяке загальне сприяння відтоку (зменшення опору відтоку) у людини.

Клінічні дослідження показали, що латанопрост не має статистично значущого впливу на утворення водянистої вологи. Не виявлено жодного впливу латанопросту на гематоофтальмічний бар’єр.

У дослідженнях на тваринах латанопрост при застосуванні у терапевтичних дозах не впливав або майже не впливав на внутрішньоочний кровообіг. Однак під час місцевого застосування може виникати легка або помірна кон’юнктивальна або епісклеральна гіперемія.

У пацієнтів із псевдофакією під час короткотривалого дослідження латанопрост не спостерігалось витікання флуоресцеїну в задній відрізок ока.

Латанопрост у терапевтичних дозах не чинить клінічно значущого фармакологічного впливу на серцево-судинну і дихальну системи.

 

Фармакокінетика. Латанопрост (молекулярна маса – 432,58) – це попередник лікарського засобу у вигляді ізопропілового ефіру, який сам по собі є неактивним, але стає біологічно активним у процесі гідролізу до кислоти латанопросту.

Латанопрост добре всмоктується через рогівку, гідролізується під час проходження через рогівку і потрапляє у водянисту вологу ока.

Максимальна концентрація препарату у водянистій волозі досягається приблизно через 2 години після місцевого введення. Кислота латанопросту практично не метаболізується в очах. Об’єм розподілу для людей становить 0,16±0,02 л/кг. Кислота латонапросту визначається у тканинній рідині впродовж перших 4 годин, у плазмі крові – протягом години після місцевого застосування.

Основний метаболізм відбувається у печінці. Період напіввиведення із плазми крові у людини становить 17 хв. У дослідженнях на тваринах основні метаболіти – 1,2-динор- і 1,2,3,4-тетранор метаболіт – виявляють лише слабку біологічну активність або зовсім її не виявляють. Системний кліренс становить приблизно 7 мл/хв/кг. Після β-оксидації у печінці метаболіти головним чином виділяються через нирки. Приблизно 88% із введеної дози виводяться  з сечею.

 

Клінічні характеристики.

 

Показання.

               Зниження підвищеного внутрішньоочного тиску (ВОТ) у хворих з:

- відкритокутовою глаукомою;

- хронічною закритокутовою глаукомою;

- підвищеним офтальмотонусом.

                Зниження підвищеного внутрішньоочного тиску у дітей з підвищеним внутрішньоочним тиском та дитячою глаукомою.

 

Протипоказання.

Відома гіперчутливість до будь-якого із компонентів, що входять до складу препарату.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Точні доказові дані про взаємодію препарату з іншими лікарськими засобами відсутні.

Повідомлялось про парадоксальне підвищення внутрішньоочного тиску після одночасного офтальмологічного застосування двох аналогів простагландинів. Таким чином, одночасне застосування двох або більше простагландинів, аналогів простагландинів або похідних простагландинів не рекомендується.

Іn vitro випробування виявили утворення осаду, коли очні краплі, які містять тіомерсал, змішуються з очними краплями латанопросту, розчином 50 мкг/мл. У випадку застосування таких препаратів, їх слід застосовувати з інтервалом принаймні у 5 хв.

 

Особливості застосування. Препарат може викликати поступову зміну кольору очей, збільшуючи кількість коричневого пігменту в райдужці. Перед призначенням лікування пацієнтам потрібно повідомляти про можливу необороьну зміну кольору очей. Лікування лише одного ока може призвести до розвитку постійної гетерохромії.

Ця зміна кольору очей переважно спостерігається у пацієнтів із змішаним забарвленням райдужки, наприклад синьо-коричневим, сіро-коричневим, жовто-коричневим та зелено-коричневим. У дослідженнях з вивчення латанопросту прояви цієї зміни виникали зазвичай у перші 8 місяців лікування, рідко – протягом другого або третього року і не спостерігались після четвертого року лікування. Швидкість прогресування пігментації райдужки зменшується з часом, і пігментація залишається стабільною протягом п’яти років. Ефект посиленої пігментації у період після п’яти років дослідження не вивчався. У відкритому 5-річному дослідженні безпеки латанопросту посилена пігментація райдужки виникала у 33% пацієнтів. У більшості випадків забарвлення райдужки змінюється незначною мірою, і часто ця зміна не проявляється клінічно. Частота виникнення цього ефекту в пацієнтів із змішаним забарвленням райдужки варіювала від 7 до 85% і була найвищою у пацієнтів із жовто-коричневою райдужкою. У пацієнтів з однорідним синім кольором очей жодних змін забарвлення не спостерігалося, а в пацієнтів з очима однорідного сірого, зеленого або коричневого кольору такі зміни спостерігалися рідко.

Зміна кольору очей зумовлена підвищеним вмістом меланіну у стромальних меланоцитах райдужки, а не збільшенням кількості меланоцитів. Зазвичай коричнева пігментація концентрично поширюється навколо зіниці до периферії райдужки враженого ока, проте іноді уся райдужка або окремі її частини можуть набувати більш інтенсивного коричневого забарвлення. Подальшого збільшення кількості коричневого пігменту райдужки після відміни препарату не спостерігалося. У проведених до цього часу клінічних дослідженнях посилення пігментації не супроводжувалось жодними клінічними симптомами або патологічними змінами.

За наявності невусів або лентиго на райдужці не спостерігалося їх зміни під впливом терапії. У клінічних дослідженнях не спостерігалося накопичення пігменту в трабекулярній сітці або будь-якій іншій ділянці в передній камері ока. Досвід клінічного застосування препарату протягом 5 років не виявив яких-небудь негативних клінічних наслідків посиленої пігментації райдужки, тому при зміні забарвлення райдужки терапію латанопростом можна продовжувати. Однак стан пацієнтів слід регулярно контролювати, і якщо цього вимагає клінічна ситуація, препарат можна відмінити.

Досвід застосування латанопросту при хронічній закритокутовій глаукомі, відкритокутовій глаукомі у пацієнтів із псевдофакією та пігментній глаукомі обмежений. Немає досвіду застосування латанопросту при запальній та неоваскулярній глаукомі, запальних захворюваннях очей або вродженій глаукомі. Препарат зовсім не впливає на зіницю або чинить на неї невеликий вплив, але досвіду застосування препарату при гострих нападах закритокутової глаукоми немає. Таким чином, поки не накопичено достатнього клінічного досвіду, рекомендовано з обережністю застосовувати препарат при перелічених захворюваннях.

Дані щодо застосування препарату протягом передопераційного періоду пацієнтам із катарактою обмежені. Призначати його таким пацієнтам слід з обережністю.

Повідомлялось про випадки макулярних набряків, головним чином у пацієнтів з афакією, у пацієнтів із псевдофакією та розривом задньої капсули кришталика або передньокамерними лінзами, а також  пацієнтам з відомими факторами ризику кістозного макулярного набряку (такими як діабетична ретинопатія й оклюзія вен сітківки). Слід з обережністю застосовувати латанопрост  пацієнтам з афакією, псевдофакією та розривом задньої капсули кришталика або передньокамерними лінзами, або пацієнтам з відомими факторами ризику кістозного макулярного набряку.

Слід з обережністю призначати препарату пацієнтам з відомими факторами ризику, які обумовлюють схильність до іриту/увеїту.

Досвід застосування пацієнтам з бронхіальною астмою обмежений, хоча в постмаркетинговий період повідомлялось про деякі випадки загострення бронхіальної астми і/або задишки. Таким чином, поки не накопичено достатнього клінічного досвіду, призначати препарат пацієнтам з бронхіальною астмою слід з обережністю.

Спостерігалися зміни кольору шкіри в періорбітальній ділянці, при цьому більшість випадків відмічено у японських пацієнтів. Наявні на сьогодні дані свідчать про те, що зміна забарвлення шкіри в періорбітальній ділянці не є постійною, і в деяких випадках вона зникала без відміни препарату.

Латанопрост може поступово змінювати вії і пушкове волосся навколо ока, в яке вводився препарат; ці зміни включають збільшення довжини, товщини, пігментації та кількості волосин у віях чи пушковому волоссі, а також ріст вій у неправильному напрямку. Зміни у віях є оборотними і зникають після відміни препарату.

Препарат містить бензалконію хлорид, який зазвичай використовується як консервант в очних препаратах. Повідомлялось, що бензалконію хлорид викликав точкову кератопатію і/або токсичну виразкову кератопатію; він може спричиняти подразнення ока, і відомо, що він призводить до зміни кольору м’яких контактних лінз. За частого або тривалого застосування препарату в пацієнтів із сухістю очей або захворюваннями, при яких ушкоджується рогівка, необхідно здійснювати ретельний моніторинг стану пацієнтів. Контактні лінзи можуть абсорбувати бензалконію хлорид, тому їх слід знімати перед застосуванням латанопросту і встановлювати знову через 15 хвилин після введення препарату.

 

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність

Препарат не застосовується під час вагітності.

Лактація

Латанопрост і його метаболіти можуть проникати у грудне молоко, тому жінкам, які годують груддю, потрібно припинити годування на час лікування цим препаратом.

 

 

 

 

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Застосування очних крапель, як і інших очних лікарських засобів, може призвести до тимчасової нечіткості зору. Поки цей ефект не мине, пацієнтам не слід керувати транспортними засобами або працювати з механізмами.

 

Спосіб застосування та дози.

Рекомендована доза для дорослих.

Рекомендована доза становить одну краплю у кожне уражене око один раз на добу. Оптимальний ефект досягається при введенні латанопросту ввечері. Якщо пропущено застосування однієї  дози, лікування продовжують наступною дозою (тобто дозу не подвоюють).

Не слід застосовувати препарат частіше ніж один раз на добу, оскільки в такому разі зменшується ефект зниження внутрішньоочного тиску.

Після закапування латанопросту, як і будь-яких очних крапель, рекомендовано впродовж однієї хвилини стиснути слізний мішок у ділянці медіального кута ока (оклюзія слізних точок). Цю дію слід виконувати одразу ж після введення кожної краплі.

Перед введенням очних крапель слід зняти контактні лінзи. Встановлювати їх знову можна через 15 хв після закапування.

При застосуванні кількох очних лікарських засобів місцевої дії інтервал між їх введеннями має становити принаймні 5 хв.

 

Діти.

Препарат застосовують дітям віком від 1 року з таким само дозуванная , як і у дорослих.

У дітей віком до 3 років, що переважно хворіють на первинну вроджену глаукому, терапією першої лінії залишається хірургічне втручання (наприклад трабекулотомія/гоніотомія).

 

Передозування. Окрім подразнення очей і гіперемії кон’юнктиви або склери, жодні інші побічні ефекти з боку органів зору при передозуванні препаратом  невідомі.

У разі випадкового прийому препарату внутрішньо слід мати на увазі, що в одному флаконі крапель міститься 125 мікрограмів латанопросту. Більш ніж 90% прийнятої дози метаболізується при першому проходженні через печінку. Внутрішньовенна інфузія препарату здоровим добровольцям в дозі 3 мкг/кг не викликала жодних симптомів, але введення дози 5,5-10 мкг/кг призводило до нудоти, болю в животі, запаморочення, підвищеної втомлюваності, приливів і надмірного пітніння.

У пацієнтів із бронхіальною астмою помірної тяжкості місцеве очне застосування латанопросту в дозі, яка у сім разів перевищувала терапевтичну дозу препарату, не спричиняло бронхоконстрикції.

Лікування симптоматичне.

 

Побічні реакції.

Більшість побічних ефектів стосуються системи зору.

 

Розлади з боку органів зору:

посилена пігментація райдужки; легка або помірна гіперемія кон’юнктиви; подразнення ока (печіння з відчуттям «піску в очах», свербіж, поколювання і відчуття стороннього тіла в оці); зміни у віях і пушковому волоссі (збільшення довжини, товщини, пігментації та кількості); транзиторні точкові епітеліальні ерозії, переважно безсимптомні; блефарит; біль в очах; набряк повік; сухість очей; кератит; нечіткість зору; кон’юнктивіт, ірит/увеїт (більшість випадків зареєстровано у пацієнтів із супутніми факторами схильності до розвитку цих захворювань); макулярні набряки; симптомні набряки й ерозії рогівки; періорбітальні набряки; ріст вій у неправильному напрямку, що іноді призводило до подразнення ока; поява додаткового ряду вій біля вивідних проток мейбомієвих залоз (дистихіаз), кіста райдужки.

 

Розлади з боку нервової системи:

головний біль, запаморочення.

 

Розлади з боку серця:

загострення стенокардії, прискорене серцебиття.

 

Розлади з боку респіраторної системи, грудної клітки та середостіння:

бронхіальна астма, загострення бронхіальної астми і задишки.

 

Розлади з боку шкіри і підшкірної клітковини:

шкірні висипання, локалізована шкірна реакція на повіках; потемніння шкіри повік.

 

Розлади з боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини:

міалгія; артралгія.

 

Загальні розлади і реакції у місці введення:

біль у грудях.

 

Побічні ефекти у дітей

Профілі безпеки при застосуванні у різних досліджуваних підгрупах дітей були подібні до таких у дорослих. Побічними реакціями, які спостерігалися у дітей частіше, ніж у дорослих, були назофарингіт і пірексія.

 

Термін придатності. 2 роки.

 

Умови зберігання.

Зберігати при температурі 2 – 8 °С в захищеному від світла місці.

Після розкриття флакон зберігати не більше 4 тижнів при температурі не вище 25° С.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

 

Несумісність. Невідома.

 

Упаковка. По 2,5 мл у флаконі з крапельницею; по 1 флакону в картонній коробці.

 

Категорія відпуску. За рецептом.

 

Виробник.

СЕНТІСС ФАРМА  ПВТ. ЛТД., Індія /

SENTISS PHARMA PVT. LTD., India

 

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.

Віллідж Кхера Ніхла, Техсіл Налагарх, Дістт. Солан, Хімачал Прадеш, 174 101 індія /

Village Khera Nihla, Tehsil Nalagarh, Distt. Solan, Himachal Pradesh, 174 101, India.

 

Заявник.

СЕНТІСС ФАРМА  ПВТ. ЛТД., Індія /

SENTISS PHARMA PVT. LTD., India

 

Місцезнаходження заявника.

212/Д-1, Аширвад Комерціал Комплекс, Грін Парк, Нью Делі, 110016, Індія /

212/D-1, Ashirwad Commercial Complex, Green Park, New Delhi, 110016, India.