ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

ТЕРБІНАФІН

(TERBINAFIN)

Склад:

діюча речовина:

1 таблетка містить тербінафіну гідрохлориду (у перерахунку на тербінафін) 250 мг;

допоміжні речовини: лактоза, моногідрат; магнію стеарат; целюлоза мікрокристалічна; кремнію діоксид колоїдний безводний; поліетиленгліколь-1500; натрію кроскармелоза.

Лікарська форма. Таблетки.

Фармакотерапевтична група.

Протигрибкові препарати для системного застосування.

Код АТС D01B A02.

Клінічні характеристики.

Показання.

Грибкові інфекції шкіри і нігтів, спричинені Trichophyton (наприклад T. rubrum, T. mentagrophytes, T. verrucosum, T. violaceum), Microsporum canis та Epidermophyton floccosum.

1. Тербінафін для перорального застосування показаний для лікування стригучого лишаю (трихофітія гладкої шкіри, трихофітія промежини і дерматофітія стоп) у тих випадках, коли локалізація ураження, вираженість або поширеність інфекції зумовлюють доцільність пероральної терапії.

2. Тербінафін для перорального застосування показаний для лікування оніхомікозу.

Протипоказання.

Гіперчутливість до тербінафіну чи допоміжних речовин препарату.

Спосіб застосування та дози.

Застосовувати внутрішньо.

Дорослі

250 мг 1 раз на добу.

Тривалість лікування залежить від характеру і тяжкості перебігу захворювання.

Діти

Огляд даних щодо безпеки перорального застосування тербінафіну дітям показав, що профіль небажаних явищ у дітей подібний до такого у дорослих. Доказів появи будь-яких нових, незвичних або більш тяжких реакцій, ніж ті, що були відзначені у дорослих пацієнтів, немає. Проте оскільки на сьогодні дані щодо застосування препарату, як і раніше, обмежені, його застосування не рекомендується цій віковій категорії пацієнтів.

Інфекції шкіри

Рекомендована тривалість лікування:

– дерматофітія стоп (міжпальцева, підошовна/типу «мокасини») – 2-6 тижнів;

– трихофітія гладкої шкіри – 4 тижні;

– трихофітія промежини – від 2 до 4 тижнів;

– кандидоз шкіри – 2-4 тижні.

Повне зникнення проявів інфекції і скарг, пов’язаних з нею, може настати лише через декілька тижнів після мікологічного вилікування.

Інфекції волосистої частини голови

Рекомендована тривалість лікування у разі грибкового ураження волосистої частини голови – 4 тижні.

Грибкове ураження волосистої частини голови спостерігається переважно у дітей.

Оніхомікоз

Тривалість лікування для більшості пацієнтів – від 6 тижнів до 3 місяців. Періоди лікування тривалістю менше 3 місяців можна передбачувати для пацієнтів з ураженням нігтів на пальцях рук, нігтів на пальцях ніг, крім великого пальця, або для пацієнтів молодшого віку. При лікуванні уражень нігтів на пальцях ніг зазвичай достатньо 3 місяців, хоча для деяких пацієнтів може бути необхідним лікування тривалістю 6 місяців або довше. Пацієнтів, яким необхідне більш тривале лікування, можна визначити за зниженою швидкістю росту нігтів протягом перших тижнів лікування.

Повне зникнення ознак і симптомів інфекції може і не настати через декілька тижнів після мікологічного вилікування.

Особливі популяції

Пацієнти з порушенням функції печінки

Тербінафін у таблетках не рекомендується застосовувати пацієнтам з хронічним або активним захворюванням печінки.

Пацієнти з порушенням функції нирок

Застосування тербінафіну у таблетках пацієнтам з порушенням функції нирок не було належним чином вивчено і тому не рекомендується цій групі хворих.

Пацієнти літнього віку

Доказів того, що для пацієнтів літнього віку потрібно змінювати дозу препарату або що у них відмічаються побічні дії, які відрізняються від таких у пацієнтів молодшого віку, немає. У цій віковій групі при застосуванні препарату слід взяти до уваги можливість порушення функції печінки або нирок.

Побічні реакції.

Тербінафін добре переноситься. Побічні реакції зазвичай слабко і помірно виражені та мають скороминущий характер.

З боку системи крові та лімфатичної системи: нейтропенія, агранулоцитоз, тромбоцитопенія, панцитопенія, анемія.

З боку імунної системи: анафілактоїдні реакції (включаючи ангіоневротичний набряк); шкірні та системні прояви червоного вовчака; анафілактичні реакції; реакції, подібні до сироваткової хвороби; грипоподібні захворювання.

Психічні порушення: депресія, тривога.

З боку нервової системи: головний біль; порушення відчуття смаку, включаючи втрату смакових відчуттів, що зазвичай відновлюються протягом кількох тижнів після припинення застосування препарату; довготривале порушення смакових відчуттів, що деколи призводить до споживання меншої кількості їжі та значної втрати маси тіла; запаморочення; парестезія та гіпестезія; аносмія, у тому числі постійна аносмія; гіпосмія.

З боку органів слуху та лабіринту: вертиго.

З боку травного тракту: відчуття переповнення шлунка, втрата апетиту, диспепсія, нудота, легкий біль у животі, діарея.

З боку гепатобіліарної системи: гепатобіліарна дисфункція, включаючи жовтяницю, холестази та гепатити; панкреатит; тяжка печінкова недостатність, яка інколи закінчувалася летально або потребувала трансплантації печінки. У більшості випадків печінкової недостатності пацієнти мали вже існуючі системні стани, а зв’язок із застосуванням тербінафіну був сумнівним.

Якщо розвивається порушення функції печінки, лікування препаратом необхідно припинити.

З боку шкіри: нетяжкі форми реакції шкіри (висипання, уртикарія), тяжкі шкірні реакції (наприклад синдром Стівенса–Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, фоточутливість), гострий генералізований екзантематозний пустульоз, псоріазоподібні висипання або загострення псоріазу, втрата волосся, хоча причинно-наслідковий зв’язок не доведений. Якщо на шкірі спостерігаються висипання прогресуючого характеру, лікування препаратом необхідно припинити.

З боку кістково-м’язової системи: артралгія, міальгія, рабдоміоліз.

Загальні порушення: втома, нездужання, васкуліт, гіпертермія.

Лабораторні показники: підвищений рівень креатинфосфокінази крові.

Передозування.

Відомо про декілька випадків передозування (прийом внутрішньо до 5 г тербінафіну). При цьому відмічалися головний біль, нудота, біль в епігастрії і запаморочення.

Лікування: виведення препарату, в першу чергу, за допомогою активованого вугілля та у разі необхідності застосування симптоматичної терапії.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Клінічний досвід застосування Тербінафіну для лікування вагітних обмежений, у період вагітності препарат можна застосовувати тільки тоді, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода.

Тербінафін проникає в грудне молоко, тому у разі необхідності застосування препарату слід припинити годування груддю.

Діти.

Оскільки дотепер дані щодо застосування препарату дітям як і раніше обмежені, його не рекомендується призначати цій віковій категорії пацієнтів.

Особливості застосування.

Функція печінки: у пацієнтів, які приймали тербінафіну гідрохлорид в таблетках, дуже рідко були зареєстровані випадки тяжкої печінкової недостатності (деякі з них мали летальний наслідок або потребували пересадки печінки). У більшості випадків печінкової недостатності пацієнти мали тяжкі основні системні захворювання, а причинно-наслідковий зв’язок з прийомом тербінафіну гідрохлориду в таблетках був сумнівним.

Тербінафін не рекомендується пацієнтам із хронічним чи активним ураженням печінки. Перед призначенням Тербінафіну потрібно оцінити стан хворого з уже існуючим захворюванням печінки.

Гепатотоксичність можлива у пацієнтів з попереднім захворюванням печінки та без нього. Пацієнтів, які приймають Тербінафін, потрібно попередити про необхідність негайно повідомити лікаря про будь-які прояви неясної постійної нудоти, анорексії, втоми, блювання, болю у правому верхньому відділі черевної порожнини, жовтяниці, темної сечі або випорожнення світлого кольору, свербежу. Пацієнти з цими симптомами повинні припинити застосування Тербінафіну, а функцію печінки пацієнта слід негайно оцінити.

Гематологічні ефекти: дуже рідко повідомлялося про патологічні зміни з боку системи крові (нейтропенія, агранулоцитоз, тромбоцитопенія, панцитиопенія) у пацієнтів, які приймали тербінафіну гідрохлорид у таблетках. У випадку будь-якої патологічної зміни крові у пацієнтів, які застосовували тербінафін, слід рекомендувати можливу зміну медикаментозного лікування, включаючи припинення прийому препарату.

У пацієнтів зі зниженою функцією нирок (кліренс креатиніну менше 50 мл/хв або креатинін сироватки крові перевищує 300 мкмоль/л) застосування Тербінафіну належним чином не вивчалося, тому таким пацієнтам не рекомендується застосовувати Тербінафін.

Дерматологічні ефекти: дуже рідко повідомлялося про появу серйозних реакцій з боку шкіри (наприклад синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз) у пацієнтів, які приймали тербінафіну гідрохлорид у таблетках.

Дослідження з вивчення фармакокінетики разової дози препарату у пацієнтів з уже існуючими захворюваннями печінки показали, що кліренс тербінафіну гідрохлориду може бути скорочений приблизно на 50 %. Оскільки надходили повідомлення про дуже рідкісні випадки загострення псоріазу тербінафіну гідрохлорид слід застосовувати з обережністю пацієнтам із цим захворюванням.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Даних про вплив Тербінафіну на здатність керувати автотранспортом і працювати з іншими механізмами немає. Однак, якщо у пацієнтів виникає запаморочення як небажаний ефект на застосування препарату, слід утриматися від керування автотранспортом або роботи з іншими механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Циметидин знижував кліренс тербінафіну на 30 %.

Вплив інших лікарських засобів на тербінафін

Кліренс тербінафіну у плазмі крові може бути підвищений препаратами, що індукують метаболізм, і може бути знижений препаратами, що інгібують цитохром Р450. У разі необхідності супутнього лікування такими препаратами дозування Тербінафіну потрібно коригувати.

Лікарські засоби, що можуть знизити вплив або плазмові концентрації тербінафіну

Рифампіцин збільшує кліренс тербінафіну на 100 %.

Вплив тербінафіну на інші лікарські засоби

Результати досліджень, проведених in vitro і на здорових добровольцях, показують, що тербінафін має незначний потенціал для пригнічення або посилення кліренсу препаратів, які метаболізуються за участю системи цитохрому Р450 (наприклад терфенадину, триазоламу, толбутаміду або пероральних контрацептивів), за винятком тих препаратів, які метаболізуються за участю CYP2D6.

Тербінафін не впливає на кліренс антипірину або дигоксину.

У пацієнток, які одночасно приймали Тербінафін і пероральні контрацептиви, в деяких випадках відмічалася нерегулярність менструального циклу, хоча частота цих порушень залишалась у межах величин, що спостерігалися при ізольованому застосуванні оральних контрацептивів.

Тербінафін може підвищити вплив або плазмові концентрації таких лікарських засобів:

кофеїн – тербінафін зменшує кліренс кофеїну, який вводився внутрішньовенно, на 21 %.

Дослідження in vitro та in vivo виявили, що тербінафін пригнічує CYP2D6-опосередкований метаболізм. Ці дані можуть бути клінічно важливими для препаратів, які метаболізуються цим ферментом, таких як трициклічні антидепресанти (TCAs), бета-блокатори, селективні інгібітори зворотнього захоплення серотоніну (SSRIs), антиаритмічні препарати (включаючи клас 1А, 1В та 1С) та інгібітори моноаміноксидази (MAO-Is) типу B, у випадку, коли препарат, що застосовується, має малий діапазон терапевтичної концентрації.

Тербінафін зменшує кліренс дезипраміну на 82 %.

Тербінафін може знизити вплив або плазмові концентрації таких лікарських засобів:

тербінафін збільшує кліренс циклоспорину на 15 %.

У пацієнтів, які отримували тербінафін одночасно з варфарином у рідкісних випадках були зареєстровані зміни показників Міжнародного нормалізованого відношення (INR) та/або протромбінового часу.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Тербінафін є аліламіном, який має широкий спектр дії проти грибкових інфекцій шкіри, волосся і нігтів, спричинених такими дерматофітами, як Trichophyton (наприклад T. rubrum, T. mentagrophytes, T. verrucosum, T. tonsurans, T. violaceum), Microsporum (наприклад Microsporum canis), Epidermophyton floccosum і дріжджові гриби роду Candida (наприклад Candida albicans) та Pityrosporum. У низьких концентраціях тербінафін виявляє фунгіцидну дію відносно дерматофітів, пліснявих і деяких диморфних грибів. Активність відносно дріжджових грибів залежно від їхнього виду може бути фунгіцидною або фунгістатичною.

Тербінафін специфічно спричиняє ранній етап біосинтезу стеринів у клітині гриба. Це призводить до дефіциту ергостеролу і до внутрішньоклітинного накопичення сквалену, що спричиняє загибель клітини гриба. Дія тербінафіну здійснюється шляхом інгібування ферменту скваленепоксидази у клітинній мембрані гриба. Цей фермент не належить до системи цитохрому Р450.

При застосуванні внутрішньо препарат накопичується в шкірі, волоссі і нігтях у концентраціях, що забезпечують фунгіцидну дію.

Фармакокінетика. Після перорального введення з урахуванням метаболізму після першого проходження через печінку тербінафін добре абсорбується (> 70 %), а абсолютна біодоступність тербінафіну становить приблизно 50 %. Разова пероральна доза 250 мг тербінафіну показала середнє значення пікових концентрацій у плазмі крові 1,3 мкг/мл через 1,5 години після прийому.

За умов стабільного стану порівняно з разовою дозою пікова концентрація тербінафіну була у середньому на 25 % вища, а площа під кривою плазми крові збільшилася в 2,3 раза. На основі зростання площі під кривою у плазмі крові можна вирахувати ефективний період напіввиведення ~30 годин. Їжа мало впливає на біодоступність тербінафіну (підвищення площі під кривою приблизно на 20 %), що не потребує коригування дози.

Тербінафін активно зв’язується з протеїнами плазми крові (99 %). Він швидко дифундує через дерму та концентрується у ліпофільному роговому шарі. Тербінафін також виділяється у шкірному салі і досягає високих концентрацій у волосяних фолікулах, волоссі та шкірі. Доведено, що тербінафін розподіляється у нігтьові пластинки протягом перших тижнів після початку терапії.

Тербінафін швидко метаболізується за участю не менше семи ізоферментів цитохрому Р450, при цьому основну роль відіграють ізоферменти CYP2C9, CYP1A2, CYP3A4, CYP2C8, CYP2C19. Не виявлено змін рівноважної концентрації Тербінафіну в плазмі крові залежно від віку, але у пацієнтів з порушенням функції нирок або печінки може бути сповільнена швидкість виведення препарату, що призводить до вищих концентрацій тербінафіну в крові.

Внаслідок біотрансформації тербінафіну утворюються метаболіти, що не мають протигрибкової активності і виводяться переважно з сечею.

Фармакокінетичні дослідження разової дози у пацієнтів з нирковим ураженням (кліренс креатиніну < 50 мл/хв) або з раніше існуючими захворюваннями печінки показали, що кліренс Тербінафіну може знизитися приблизно на 50 %.

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості: цільні правильні, круглі циліндри, верхня і нижня поверхні яких плоскі, краї поверхонь скошені, з рискою для поділу, білого з жовтуватим відтінком кольору.

Термін придатності. 3 роки.

Умови зберігання.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка.

Таблетки по 250 мг № 10 (№ 10×1) у блістерах.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник.

ПАТ «Лубнифарм».

Місцезнаходження.

Україна, 37500, Полтавська обл., м. Лубни, вул. Барвінкова, 16.

ИНСТРУКЦИЯ

по медицинскому применению препарата

ТЕРБИНАФИН

(TERBINAFIN)

Состав:

действующее вещество:

1 таблетка содержит тербинафина гидрохлорида (в пересчете на тербинафин) 250 мг;

вспомогательные вещества: лактоза, моногидрат; магния стеарат; целлюлоза микрокристаллическая; кремния диоксид коллоидный безводный; полиэтиленгликоль-1500; натрия кроскармелоза.

Лекарственная форма. Таблетки.

Фармакотерапевтическая группа.

Противогрибковые препараты для системного применения.

Код АТС D01B A02.

Клинические характеристики.

Показания.

Грибковые инфекции кожи и ногтей, вызванные Trichophyton (например T. rubrum, T. mentagrophytes, T. verrucosum, T. violaceum), Microsporum canis и Epidermophyton floccosum.

1. Тербинафин для перорального применения показан для лечения стригущего лишая (трихофития гладкой кожи, трихофития промежности и дерматофития стоп) в тех случаях, когда локализация поражения, выраженность или распространенность инфекции обусловливают целесообразность пероральной терапии.

2. Тербинафин для перорального применения показан для лечения онихомикоза.

Противопоказания.

Гиперчувствительность к тербинафину или вспомогательным веществам препарата.

Способ применения и дозы.

Применять внутрь.

Взрослые

250 мг 1 раз в сутки.

Продолжительность лечения зависит от характера и тяжести течения заболевания.

Дети

Обзор данных относительно безопасности перорального применения тербинафина детям показал, что профиль нежелательных явлений у детей подобен такому у взрослых. Доказательств о проявлении каких-либо новых, непривычных или более серьезных реакций, чем те, которые были отмечены у взрослых пациентов, нет. Однако поскольку на сегодняшний день данные относительно применения препарата, как и ранее, ограничены, его применение не рекомендуется этой возрастной категории пациентов.

Инфекции кожи

Рекомендованная продолжительность лечения:

– дерматофития стоп (межпальцевая, подошвенная/по типу «мокасины») – 2-6 недель;

– трихофития гладкой кожи – 4 недели;

– трихофития промежности – от 2 до 4 недель;

– кандидоз кожи – 2-4 недели.

Полное исчезновение проявлений инфекции и жалоб, связанных с ней, может наступить только через несколько недель после микологического излечения.

Инфекции волосистой части головы

Рекомендованная продолжительность лечения при грибковом поражении волосистой части головы – 4 недели.

Грибковое поражение волосистой части головы наблюдается преимущественно у детей.

Онихомикоз

Продолжительность лечения для большинства пациентов – от 6 недель до 3 месяцев. Периоды лечения длительностью менее 3 месяцев можно предсказать для пациентов с поражением ногтей на пальцах рук, ногтей на пальцах ног, кроме большого пальца, или для пациентов младшего возраста. При лечении поражений ногтей на пальцах ног обычно достаточно 3 месяцев, хотя для некоторых пациентов может понадобиться лечение продолжительностью 6 месяцев или дольше. Пациентов, которым необходимо более длительное лечение, можно определить по сниженной скорости роста ногтей в течение первых недель лечения.

Полное исчезновение признаков и симптомов инфекции может и не наступить через несколько недель после микологического излечения.

Особые популяции

Пациенты с нарушением функции печени

Тербинафин в таблетках не рекомендуется применять пациентам с хроническим или активным заболеванием печени.

Пациенты с нарушением функции почек

Применение тербинафина в таблетках пациентам с нарушением функции почек не было надлежащим образом изучено и поэтому не рекомендуется этой группе больных.

Пациенты пожилого возраста

Доказательств того, что для пациентов пожилого возраста нужно менять дозу препарата или что у них отмечаются побочные действия, которые отличаются от таковых у пациентов младшего возраста, нет. В этой возрастной группе при применении препарата следует принимать во внимание возможность нарушения функции печени или почек.

Побочные реакции.

Тербинафин хорошо переносится. Побочные реакции обычно слабо и умеренно выраженные и носят скоротечный характер.

Со стороны системы крови и лимфатической системы: нейтропения, агранулоцитоз, тромбоцитопения, панцитопения, анемия.

Со стороны иммунной системы: анафилактоидные реакции (включая ангионевротический отек); кожное и системное проявления красной волчанки; анафилактические реакции; реакции, похожие на сывороточную болезнь; гриппоподобные заболевания.

Психические нарушения: депрессия, тревога.

Со стороны нервной системы: головная боль; нарушение ощущения вкуса, включая потерю вкусовых ощущений, которые обычно восстанавливаются на протяжении нескольких недель после прекращения применения препарата; длительное нарушение вкусовых ощущений, которое порой приводит к употреблению меньшего количества пищи и значительной потере массы тела; головокружение; парестезия и гипестезия; аносмия, в том числе постоянная аносмия; гипосмия.

Со стороны органов слуха и лабиринта: вертиго.

Со стороны пищеварительного тракта: ощущение переполнения желудка, потеря аппетита, диспепсия, тошнота, легкая боль в животе, диарея.

Со стороны гепатобилиарной системы: гепатобилиарная дисфункция, включая желтуху, холестазы и гепатиты; панкреатит; тяжелая печеночная недостаточность, которая иногда заканчивалась летально или требовали трансплантация печени. В большинстве случаев печеночной недостаточности пациенты имели уже существующие системные состояния, а связь с применением тербинафина была сомнительной.

Если развивается нарушение функции печени, лечение препаратом необходимо прекратить.

Со стороны кожи: нетяжелые формы реакции кожи (высыпания, уртикария), тяжелые кожные реакции (например синдром Стивенса-Джонсона, токсический эпидермальный некролиз, фоточувствительность), острый генерализованный экзантематозный пустулез, псориазоподобная сыпь или обострение псориаза, потеря волос, хотя причинно-следственная связь не доказана. Если на коже наблюдается сыпь прогрессирующего характера, лечение препаратом необходимо прекратить.

Со стороны костно-мышечной системы: артралгия, миалгия, рабдомиолиз.

Общие нарушения: усталость, недомогание, васкулит, гипертермия.

Лабораторные показатели: повышенный уровень креатинфосфокиназы крови.

Передозировка.

Известно о нескольких случаях передозировки (прием внутрь до 5 г тербинафина). При этом отмечались головная боль, тошнота, боль в эпигастрии и головокружение.

Лечение: выведение препарата, в первую очередь, с помощью активированного угля и при необходимости применение симптоматической терапии.

Применение в период беременности или кормления грудью.

Клинический опыт применения Тербинафина для лечения беременных ограничен, в период беременности препарат можно применять только тогда, когда ожидаемая польза для матери превышает потенциальный риск для плода.

Тербинафин проникает в грудное молоко, поэтому в случае необходимости применения препарата нужно прекратить кормление грудью.

Дети.

Поскольку до сих пор данные о применении препарата детям как и раньше ограничены, его не рекомендуется назначать этой возрастной категории пациентов.

Особенности применения.

Функция печени: у пациентов, принимающих тербинафина гидрохлорид в таблетках, очень редко были зарегистрированы случаи тяжелой печеночной недостаточности (некоторые из них были летальными или требовали пересадки печени). В большинстве случаев печеночной недостаточности пациенты имели тяжелые основные системные заболевания, а причинно-следственная связь с приемом тербинафина гидрохлорида в таблетках была сомнительной.

Тербинафин не рекомендуется пациентам с хроническим или активным поражением печени. Перед назначением Тербинафина необходимо оценить состояние больного с уже существующим заболеванием печени.

Гепатотоксичность возможна у пациентов с предыдущим заболеванием печени и без него. Пациенты, принимающие Тербинафин, должны быть предупреждены о необходимости немедленно сообщить врачу о каких-либо проявлениях неясной постоянной тошноты, анорексии, усталости, рвоты, боли в правом верхнем отделе брюшной полости, желтухи, темной мочи или испражнения светлого цвета, зуда. Пациенты с этими симптомами должны прекратить применение Тербинафина, а функция печени пациента должна быть немедленно оценена.

Гематологические эффекты: очень редко сообщалось о патологических изменениях со стороны системы крови (нейтропения, агранулоцитоз, тромбоцитопения, панцитиопения) у пациентов, принимающих тербинафина гидрохлорид в таблетках. В случае какого-либо патологического изменения крови у пациентов, которые применяли тербинафин, нужно рекомендовать возможное изменение медикаментозного лечения, включая прекращение приема препарата.

У пациентов со сниженной функцией почек (клиренс креатинина меньше 50 мл/мин или креатинин сыворотки крови превышает 300 мкмоль/л) применение Тербинафина надлежащим образом не изучалось, поэтому таким пациентам не рекомендуется применять Тербинафин.

Дерматологические эффекты: очень редко сообщалось о появлении серьезных реакций со стороны кожи (например синдром Стивенса-Джонсона, тоскический эпидермальный некролиз) у пациентов, принимающих тербинафина гидрохлорид в таблетках.

Исследования по изучению фармакокинетики разовой дозы препарата у пациентов с уже существующими заболеваниями печени показали, что клиренс тербинафина гидрохлорида может быть сокращен приблизительно на 50 %. Поскольку сообщалось об очень редких случаях обострения псориаза тербинафина гидрохлорид следует применять с осторожностью пациентам с этим заболеванием.

Способность влиять на скорость реакции при управлении автотранспортом или работе с другими механизмами.

Данные о влиянии Тербинафина на способность управлять автотранспортом и работать с другими механизмами отсутствуют. Однако, если у пациентов возникает головокружение как нежелательный эффект на применение препарата, следует воздержаться от управления автотранспортом или работы с другими механизмами.

Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другие виды вазимодействий.

Циметидин снижал клиренс тербинафина на 30 %.

Влияние других лекарственных средств на тербинафин

Клиренс тербинафина в плазме крови может быть повышен препаратами, индуцирующими метаболизм, и может быть снижен препаратами, которые ингибируют цитохром Р450. В случае необходимости сопутствующего лечения такими препаратами дозирование Тербинафина нужно корректировать.

Лекарственные средства, которые могут снизить влияние или плазменные концентрации тербинафина

Рифампицин увеличивает клиренс тербинафина на 100 %.

Влияние тербинафина на другие лекарственные средства

Результаты исследований, проведенных in vitro и на здоровых добровольцах, показывают, что тербинафин имеет незначительный потенциал для угнетения или усиления клиренса препаратов, которые метаболизируются при участии системы цитохрома Р450 (например терфенадина, триазолама, толбутамида или пероральных контрацептивов), за исключением тех препаратов, которые метаболизируются при участии CYP2D6.

Тербинафин не влияет на клиренс антипирина или дигоксина.

У пациенток, которые одновременно принимали Тербинафин и пероральные контрацептивы, в некоторых случаях отмечалась нерегулярность менструального цикла, хотя частота этих нарушений оставалась в пределах величин, которые наблюдались при изолированном применении оральных контрацептивов.

Тербинафин может повысить влияние или плазменные концентрации таких лекарственных средств:

кофеин – тербинафин уменьшает клиренс кофеина, который вводился внутривенно, на 21 %.

Исследования in vitro и in vivo выявили, что тербинафин угнетает CYP2D6-опосредованный метаболизм. Эти данные могут быть клинически важными для препаратов, которые метаболизируются этим ферментом, таких как трициклические антидепрессанты (TCAs), бета-блокаторы, селективные ингибиторы обратного захвата серотонина (SSRIs), антиаритмические препараты (включая класс 1А, 1В и 1С) и ингибиторы моноаминоксидазы

(MAO-Is) типа B, в случае, когда применяемый препарат имеет малый диапазон терапевтической концентрации.

Тербинафин уменьшает клиренс дезипрамина на 82 %.

Тербинафин может снизить влияние или плазменные концентрации таких лекарственных средств: тербинафин увеличивает клиренс циклоспорина на 15 %.

У пациентов, получающих тербинафин одновременно с варфарином в очень редких случаях были зарегистрированы изменения показателей Международного нормализированного отношения (INR) и/или протромбинового времени.

Фармакологические свойства

Фармакодинамика. Тербинафин является алиламином, который имеет широкий спектр действия против грибковых инфекций кожи, волос и ногтей, вызванных такими дерматофитами, как Trichophyton (например T. rubrum, T. mentagrophytes, T. verrucosum, T. tonsurans, T. violaceum), Microsporum (например Microsporum canis), Epidermophyton floccosum и дрожжевые грибы рода Candida (например Candida albicans) и Pityrosporum. В низких концентрациях тербинафин оказывает фунгицидное действие относительно дерматофитов, плесневелых и некоторых диморфных грибов. Активность относительно дрожжевых грибов в зависимости от их вида может быть фунгицидной или фунгистатической.

Тербинафин специфически служит причиной раннего этапа биосинтеза стеринов в клетке гриба. Это приводит к дефициту эргостерола и к внутриклеточному накоплению сквалена, что служит причиной гибели клетки гриба. Действие тербинафина осуществляется путем ингибирования фермента скваленэпоксидазы в клеточной мембране гриба. Этот фермент не относится к системе цитохрома Р450.

При применении внутрь препарат накапливается в коже, волосах и ногтях в концентрациях, которые обеспечивают фунгицидное действие.

Фармакокинетика. После перорального введения с учетом метаболизма после первого прохождения через печень тербинафин хорошо абсорбируется (> 70 %), а абсолютная биодоступность тербинафина составляет приблизительно 50 %. Разовая пероральная доза 250 мг тербинафина показала среднее значение пиковых концентраций в плазме крови 1,3 мкг/мл через 1,5 часа после приема.

При условиях стабильного состояния по сравнению с разовой дозой пиковая концентрация тербинафина была в среднем на 25 % выше, а площадь под кривой плазмы крови увеличилась в 2,3 раза. На основе роста площади под кривой в плазме крови можно высчитать эффективный период полувыведения ~30 часов. Пища мало влияет на биодоступность тербинафина (повышение площади под кривой приблизительно на 20 %), что не требует корректирования дозы.

Тербинафин активно связывается с протеинами плазмы крови (99 %). Он быстро диффундирует через дерму и концентрируется в липофильном роговом слое. Тербинафин также выделяется в кожном сале и достигает высоких концентраций в волосяных фолликулах, волосах и коже. Доказано, что тербинафин распределяется в ногтевые пластинки в течение первых недель после начала терапии.

Тербинафин быстро метаболизируется при участии не меньше семи изоферментов цитохрома Р450, при этом основную роль играют изоферменты CYP2C9, CYP1A2, CYP3A4, CYP2C8, CYP2C19. Не выявлены изменения равновесной концентрации Тербинафина в плазме крови в зависимости от возраста, но у пациентов с нарушением функции почек или печени может замедляться скорость выведения препарата, что приводит к высшим концентрациям тербинафина в крови.

В результате биотрансформации тербинафина образовываются метаболиты, не имеющие противогрибковой активности и выводятся преимущественно с мочой.

Фармакокинетические исследования разовой дозы у пациентов с почечным поражением (клиренс креатинина < 50 мл/мин) или с ранее существующими заболеваниями печени показали, что клиренс Тербинафина может снизиться приблизительно на 50 %.

Фармацевтические характеристики.

Основные физико-химические свойства: цельные правильные, круглые цилиндры, верхняя и нижняя поверхности которых плоские, края поверхностей скошенные, с риской для деления белого с желтоватым оттенком цвета.

Срок годности. 3 года.

Условия хранения.

Хранить в оригинальной упаковке при температуре не выше 25 °С.

Хранить в недоступном для детей месте.

Упаковка.

Таблетки по 250 мг № 10 (№ 10×1) в блистерах.

Категория отпуска. По рецепту.

Производитель.

ПАО «Лубныфарм».

Местонахождение.

Украина, 37500, Полтавская обл., г. Лубны, ул. Барвинковая, 16.