Залізо

Залізо

ЗАЛІЗО.
ВСЕ ДЛЯ ВАШОГО ЗАЛІЗНОГО ЗДОРОВ'Я.

Нормальне функціонування організму підтримують поживні речовини, вітаміни, мінерали,  макро- і мікроелементи. Одним з  найважливіших  та незамінних для організму людини  - є мікроелемент  ЗАЛІЗО.
Хімічний елемент бере участь в біохімічних і обмінних процесах, синтезі ДНК і підтримці рівня гемоглобіну. Нестача або надлишок елемента негативно позначається на здоров'ї, самопочутті та роботі організму в цілому.

Залізо в організмі буває:

• Клітинне залізо: те, що міститься в гемоглобіні, міоглобіні, ферментах та ін.
• Позаклітинне залізо: сироваткове залізо, сироваткові білки, що беруть участь у транспорті заліза (трансферин, лактоферин)
• Депо (запас) заліза в організмі: феритин та гемосидерин

                                                                              МЕТАБОЛІЗМ ЗАЛІЗА

Мікроелемент залізо  самостійно не виробляється, він потрапляє в організм з їжею. Всмоктування заліза відбувається у дванадцятипалій кишці  у вигляді гемового та негемового заліза. Для транспортування нерозчинного заліза через поперечну поверхню ентероцита (клітина кишківника) залізо (Fe3+) переходить, за рахунок цитохрому В дванадцятипалої кишки, до низьковалентного заліза (Fe2+), яке потім транспортується в ентероцит двовалентним транспортером металу-1 (DMT1). Потрапивши всередину клітини, залізо може зберігатися у зв’язаному стані  з феритином  -  білковим комплексом, що відповідає за запас заліза в організмі,  щоб запобігти пошкодженню клітин за рахунок утворення вільних радикалів.
Або може виходити з клітини  в кровотік за допомогою білка ферропортина, що знаходиться в мембранах клітин. Експортний процес також включає фероксидазу, гефестин - ферменти, які перетворюють Fe2+ назад у Fe3+. Цей крок необхідний, щоб залізо зв’язувалося з трансферином - основним білком, що здійснює перенесення заліза для транспортування в кістковий мозок і печінку, де буде відбуватися утворення і зберігання червоних кров’яних тілець, або еритроцитів.

Оскільки не існує інших механізмів виведення заліза з організму, крім крововтрати або руйнування клітин гемоглобіну в селезінці, загальний рівень заліза в організмі суворо регулюється. Надмірне вживання продуктів, що містять залізо, і запальний стан стимулюють вироблення печінкою білка гепсидина, який блокує всмоктування заліза в кровотік через руйнування ферропортина і пригнічує вивільнення заліза з сховища. 

У дорослої людини найбільша кількість заліза знаходиться в гемоглобіні. Решта зберігається у вигляді феритину -  білкового комплексу, що відповідає за запас заліза в організмі.  Найбільша кількість феритину знаходиться в печінці, селезінці та кістковому мозку. В одній молекулі феритину –– до чотирьох тисяч молекул заліза. Його норма в крові має бути не меншою за 15 мкг/л.

СПОЛУКИ ЗАЛІЗА

Залізо належить до восьмої групи періодичної системи елементів Менделєєва. Його атоми на зовнішній електронній оболонці мають по два електрони, а на передостанній — 14 електронів. Атоми заліза можуть легко втрачати два електрони і перетворюватись у двовалентні катіони Fe²⁺. Вони можуть втрачати і три електрони (один з передостанньої оболонки) і перетворюватись у тривалентні катіони Fe³⁺. Таким чином, залізо утворює два ряди сполук. Сполуки тривалентного феруму стійкіші.

• ІІ ВАЛЕНТНЕ ЗАЛІЗО  (ГЕМОВЕ ЗАЛІЗО) - міститься у гемоглобіні, міоглобіні, цитохромі, ферментах: каталаза, лактопероксидаза;
• ІІІ ВАЛЕНТНЕ ЗАЛІЗО (НЕГЕМОВЕ ЗАЛІЗО)  — входить до складу білків і ферментів, наприклад, феритину, гемосидерину, трансферину.

 

ФУНКЦІЇ ЗАЛІЗА В ОРГАНІЗМІ ЛЮДИНИ

Транспорт кисню

Однією з найважливіших функцій заліза в організмі є транспорт кисню . Найбільше заліза в організмі людини міститься в червоних клітинах крові – еритроцитах, в поєднанні заліза та білка – гемоглобіні. Саме завдяки залізу особливий білок – гемоглобін, здатний утримувати кисень і доставляти його від легень до всіх клітин організму, а вуглекислий газ – в зворотному напрямку. Без заліза процес дихання на клітинному рівні був би просто неможливий. При нестачі заліза зменшується і рівень гемоглобіну в крові. А якщо організму не вистачає гемоглобіну, тканини  і м'язи не отримують достатньо кисню і не можуть нормально функціонувати. Це може привести до розвитку анемій.

 

Інше поєднання білка і заліза – міоглобін.  Це  білок, який міститься в скелетних м'язах і серцевому м'язі - міокарді. Він здатний зв'язувати кисень в м'язових клітинах, що дає їм енергію для скорочення. У нормі міоглобіну в крові настільки мало, що він не визначається лабораторними методами.

При пошкодженні скелетних м'язів або міокарду міоглобін в великих кількостях потрапляє в кровотік. Він не є специфічним маркером ушкодження міокарда, на відміну від креатинкінази МВ і тропоніну, однак реагує на загибель м'язових клітин серця одним з перших - через 1-2 години його концентрація в крові збільшується.

Аналіз на міоглобін, як правило, призначається разом з іншими маркерами ушкодження серцевого м'яза, такими як креатинкіназа МВ, і використовується для того, щоб підтвердити або виключити інфаркт міокарда у пацієнтів з гострим болем у серці або іншими симптомами.

Тропонін - «золотий стандарт» у визначенні інфаркту, так як він є більш специфічним, проте перевага міоглобіну полягає в тому, що він реагує максимально рано, тим самим дозволяючи швидше поставити діагноз. З іншого боку, необхідно розуміти, що міоглобін може підвищуватися і без пошкодження серцевого м'яза. Таким чином, негативний результат аналізу на міоглобін виключає інфаркт, позитивний - вимагає підтвердження тропоніном.

  Забезпечення клітин  енергією

Залізо входить до складу ферментів-цитохромів.  Цитохроми є одними з учасників  багатоетапного  ферментативного процесу в організмі - тканинного дихання.

Субстратами першого етапу тканинного дихання можуть бути різні органічні речовини: амінокислоти, білки, вуглеводи, жири. Субстратами окиснення в дихальному ланцюгу (в послідовних реакціях переносу водню) є лише обмежена кількість органічних речовин. Це головним чином карбонові кислоти, перетворення яких відбувається у циклі трикарбонових  кислот (цикл Кребса). Саме цей цикл постачає уніфіковані субстрати для подальшого їх окиснення дегідрогеназами карбонових кислот циклу Кребса — ферментами дихального ланцюга, локалізованими в певному порядку в мітохондріях клітин. До складу молекули цих ферментів входять переносники водню (нікотинамідаденіндинуклеотид — НАД і флавінаденіндинуклеотид — ФАД), які, відновлюючись, передають електрони до цитохромів — вмісників дво- або тривалентного заліза (залежно від того, в окисненому чи відновленому стані перебуває переносник, а протони дифундують в клітинну рідину). Цитохроми переносять електрони до кисню з утворенням води. Енергія, що звільнюється в процесі перенесення водню й електронів, акумулюється в молекулах макроергічних сполук — аденозиндифосфорної та аденозинтрифосфорної (АДФ та АТФ) кислот, які є універсальними носіями енергії, необхідної тканинам для здійснення біосинтезу речовин, механічної роботи.

 

  Детоксикаційна  функція

Залізо входить до складу ферментів-цитохромів.  Вони беруть участь у всіх детоксикаційних  процесах — знешкоджують шкідливі речовини, які щохвилини утворюються в результаті життєдіяльності організма.
Цитохром P450 (CYP) - це сімейство ензимів, які необхідні для метаболізму багатьох важливих біологічних молекул (зокрема деяких вітамінів, органічних та жирних кислот та ін.), а також для детоксикації та переробки медикаментів та деяких токсинів.

 Участь  у синтезі ДНК

Для реплікації ДНК потрібні дезооксирибонуклеотиди, синтез яких каталізують залізозалежні ензими під назвою рибонуклеотидредуктази(RNR). Такі протеїни також сприяють репарації ДНК у відповідь на її ушкодження. Інші елементи, необхідні для продукції та репарації ДНК - це кластерні білки залізо-сірка.
Вчені виявили, що виснаження внутрішньоклітинного заліза пригнічує клітинний цикл, зростання та поділ клітин. Інгібування синтезу гему також допомогло зупинити клітинний цикл у злоякісних пухлинах при раку грудей 

Участь у синтезі гормонів щитоподібної залози

Метаболізм заліза та гормонів щитовидної залози тісно пов’язані один з одним. Залізо відіграє важливу роль як у синтезі, так і в метаболізмі гормонів щитовидної залози, діючи як компонент багатьох ферментів, включаючи тиреоїдну пероксидазу (ТПО), який є основним ферментом на перших двох етапах синтезу гормонів щитовидної залози. ТПО є гемовмісним ферментом, тому його активність залежить від заліза. При дефіциті заліза спостерігається зниження активності ТПО а, отже і знижується вироблення гормонів щитовидної залози. Тому низький вміст заліза, або, точніше, низький рівень феритину,  може призвести до порушення нормального функціонування щитовидної залози. 

 Підтримує нервову систему і когнітивні функції (розумову активність, пам'ять, концентрацію уваги)
Залізо дуже важливе для повноцінного розвитку центральної нервової системи.. Залізозалежні ферменти забезпечують мієлінізацію нервів, синтез нейротрансмітерів, а також повноцінний енергетичний метаболізм нейронів.
Майже 20% кисню крові гемоглобін постачає у клітини мозку. Завдяки цьому ми почуваємося бадьорими, маємо хорошу пам’ять та реакцію. Насичення крові киснем сприяє кращим контактам між нервовими клітинами, стимулює пізнавальну активність, запобігає когнітивним розладам, на зразок деменції і хвороби Альцгеймера.

Участь у боротьбі з хронічними хворобами і підтримці імунітету
Залізо потрібне при хронічних захворюваннях, таких, як ниркова недостатність, анемія, захворювання кишечника. Це пов'язано з активізацією двох ферментів – цитохрому Р-450, відповідального за видалення токсинів, та мієлопероксидази, відповідальної за знешкодження хвороботворних мікроорганізмів. Залізо активує процес фагоцитозу - процес нейтралізації хвороботворних мікроорганізмів.  Еритроцити транспортують кисень до пошкоджених тканин, органів і клітин, збільшуючи їхню опірність запаленням, інфекції та сприяючи швидшому загоєнню.

Участь у боротьбі з вільними радикалами
Каталаза та деякі пероксидази - це гемвмісні ферменти, здатні захищати клітини від скупчення перекису водню (потенційно агресивної АФК - активної форми кисню). Вони каталізують реакцію, яка забезпечує перетворення перекису на нешкідливі речовини. Деякі білі кров'яні тільця функціонують у межах імунної відповіді, вони поглинають бактерії та знищують їх, піддаючи дії АФК. Продукція нейтрофілами хлорнуватистої  кислоти (вона є однією з таких АФК) каталізується  мієлопероксидазою  - гемовмісним ферментом . 

НОРМИ ЗАЛІЗА В ОРГАНІЗМІ

Норма заліза в день для здорової людини варіюється в залежності від віку, статі та деяких інших чинників:

Добова норма заліза варіюється в залежності від лабораторно діагностованих станів, таких як нестача або надлишок заліза в організмі. Наприклад, підвищені дозування  заліза  необхідні людям, що зазнають серйозні фізичні навантаження, крововтрати (пов'язані як з травмами або хірургічними операціями, так і з донорством крові). Вживання заліза в кількості «вище середнього» показано людям з хронічними кровотечами, а також тим, хто живе у високогірних районах.

СИМПТОМИ ДЕФІЦИТУ ЗАЛІЗА

- Підвищена втомлюваність
- Зниження концентрації уваги та пам'яті
- Втрата свідомості та часті запаморочення, головний біль
- Прискорене серцебиття
- Погіршення терморегуляції (холодні руки і ноги)
- Набряк, біль і почервоніння язика - глосит
- Виразки у кутиках рота
- Підвищена ламкість  нігтів
- Блідість
- Задишка та відчуття нестачі повітря
- Сухе волосся та шкіра
- Порушення смакових відчуттів
- Шум у вухах
- Нервозність, дратівливість
- Занепад сил, депресія
- Часті інфекційні захворювання

 

ПРИЧИНИ ДЕФІЦИТУ ЗАЛІЗА В ОРГАНІЗМІ

- Незбалансоване харчування — відсутність у раціоні харчування достатньої кількості продуктів з високим вмістом заліза.
- Зниження всмоктування заліза -  відбувається при таких захворюваннях як атрофічний гастрит (захворювання шлунка, при якому в шлунковому вмісті знижується синтез соляної кислоти), при целіакії (вроджене захворювання, пов'язане з непереносимістю глютена).
- Тривалі та рясні крововтрати  - менструальні крововтрати, кровотечі  зі шлунково-кишкового тракту.
Основними захворюваннями, що викликають кровотечі є: виразки, гострі та хронічні ерозії шлунка та 12-палої кишки, рак шлунка, ерозивний езофагіт, рак стравоходу, рак товстого та тонкого кишківника, що кровоточить геморой. Деякі стани органів шлунково-кишкового тракту можуть бути причиною кровотеч, наприклад, розрив судини при виразковій хворобі. При цьому відбувається блювання із кров'ю. На ранніх стадіях розвитку цих захворювань ви можете не мати ніяких симптоматичних проявів, анемія може бути першим симптомом захворювання.
- Кровотеча із сечовидільної системи, наприклад, при гломерулонефриті (захворювання нирок, у якому уражаються ниркові клубочки, що у фільтрації крові).
- Вагітність. У цей час виникає підвищена потреба у залізі. Дитина, яка розвивається внутрішньоутробно, отримує залізо з організму матері.
- Глистна інвазія.

ХАРЧОВІ  ПРОДУКТИ  З ВМІСТОМ  ЗАЛІЗА

В продуктах харчування залізо присутнє в двох формах: гемовій і негемовій.
Гемове залізо міститься у продуктах тваринного походження, негемове — у продуктах рослинного походження. Основа різниця цих двох форм заліза у біодоступності.  Гемове  залізо всмоктується набагато краще — в середньому засвоюється 17%-22%, а негемове — тільки на 5%-7%.

Фрукти

Фрукти є джерелом корисних та поживних елементів. Щоб отримати велику кількість заліза, перевагу краще віддати сухофруктам, оскільки завдяки втраті вологи корисні елементи там містяться в більшій концентрації.

Окрім заліза фрукти містять велику кількість вітаміну С, який є важливим для повноцінного засвоєння мінералу.

Основні залізовмісні свіжі та сушені фрукти та кількість мікроелемента з розрахунку на 100 г продукту:

• сушені яблука, груші та чорнослив — 13-15 мг;
• курага — 12 мг;
• гранат та персики — 4 мг;
• виноград та яблука — 2,5-2,7 мг.

Овочі

Вміст заліза в овочах більший ніж у фруктах, для покращення його засвоєння краще поєднувати споживання овочів з великим вмістом заліза з овочами в яких наявний вітамін С.

Зелень також є джерелом цього мікроелементу, тому бажано її споживати разом з овочами та м’ясом.

Основні залізовмісні овочі та зелень і кількість мікроелемента з розрахунку на 100 г продукту:

• морська капуста — 16 мг;
• шпинат — 3 мг;
• броколі — 1 мг;
• буряк — 1,4 мг;
• петрушка, кріп — 6 мг.

М'ясо та яйця

М’ясні продукти мають високий вміст заліза і на відміну від продуктів рослинного походження мають набагато вищу біодоступність. Залізо міститься у червоному м’ясі: яловичина, свинина, кролятина. Найбільшим джерелом є субпродукти: нирки та печінка. 

М’ясні продукти з найбільшим вмістом заліза:

• печінка та інші субпродукти — 6-10 мг;
• кролятина — 4 мг;
• червоне м’ясо — 2-4 мг.

Яйця містять велику кількість заліза, але для закриття добової норми, необхідно буде з’їдати близько 20 яєць. Залізо міститься саме в жовтку, і виходить, що 100 г жовтків — це більше ніж 5 великих яєць. Яєчний жовток містить 5-7 мг заліза на 100 г продукту. 

Крупи та хліб

Найбільша кількість заліза міститься цільнозерновій та нешліфованій крупі. Щоб не втратити корисні елементи, крупи необхідно варити згідно з рекомендаціями, ні в якому разі їх не можна переварювати. 

Поєднувати крупи краще з овочами та морепродуктами — це покращить засвоєння даного мікроелементу, а також наситить організм іншими корисними компонентами. А ось з молоком не варті комбінувати, адже воно навпаки впливає на зниження засвоюваності заліза.

Основні залізовмісні крупи та кількість мікроелемента з розрахунку на 100 г продукту:

• гречка — 3,6 мг;
• перловка — 1,3 мг;
• кіноа — 6 мг;
• ячна крупа — 3,6 мг;
• житній хліб — 2 мг.

Бобові та горіхи

Вживання сочевиці, нуту, гороху, квасолі насичує організм енергією, залізом, білком та іншими корисними компонентами. 

В горіхах також міститься достатня кількість заліза: кеш’ю, чіа, арахіс. Інші горіхи мають менший вміст заліза.

Основні залізовмісні бобові та горіхи та кількість мікроелемента з розрахунку на 100 г сухого продукту:

• сочевиця — 12 мг;
• біла квасоля — 8-10 мг;
• свіжі боби — 10 мг;
• кеш’ю — до 7 мг;
• чіа — 6 мг;
• арахіс — 5 мг.

Морепродукти

Майже всі морепродукти містять велику кількість заліза, а саме креветки, устриці та мідії. 100 грамів морепродуктів може містити до 17% добової норми. 

• молюски — до 3 мг;
• устриці — 7 мг;
• мідії — 6,7 мг;
• тунець — 1,4 мг.

ГЕМОГЛОБІН

Гемоглобін — це білок, який міститься в еритроцитах крові. Представляє собою органічний пігмент який  має червоний відтінок і складається з двох частин: з білка глобіну і з залізовмісної частини – гема, звідси й пішла назва – гемоглобін. Цей білок має четвертинну структуру, що утворена з 4 субодиниць. Залізо в гемі набуває двовалентної форми.

Він необхідний для транспортування кисню до тканин організму і перенесення вуглекислого газу з органів до легень. Гемоглобін А (гемоглобін дорослої людини) разом з еритроцитами (червоними кров'яними клітинами) виробляється в кістковому мозку і циркулює в крові близько 120 днів.

 

ФІЗІОЛОГІЧНІ ФОРМИ ГЕМОГЛОБІНУ

Виділяють 3 фізіологічні форми гемоглобіну:

1. оксигемоглобін (HbО2) – з'єднання гемоглобіну з киснем, яке утворюється переважно в артеріальній крові та надає їй червоного кольору (кисень зв'язується з атомом заліза);
2. відновлений гемоглобін або дезоксигемоглобін (HbH) – гемоглобін, який віддав кисень тканинам;
3. карбгемоглобін (HbCO2) – з'єднання гемоглобіну з вуглекислим газом, яке утворюється переважно у венозній крові, що набуває темно-вишневого кольору.

ПАТОЛОГІЧНІ ФОРМИ ГЕМОГЛОБІНУ

Виділяють наступні патологічні форми гемоглобіну:

• Карбоксигемоглобін (HbCO), що утворюється за отруєння чадним газом (СО). Тоді гемоглобін втрачає здатність приєднувати кисень. У нормі в крові людей, які не палять, міститься 0,25–2,1% загального гемоглобіну, у крові курців – до 6,6%.
• Метгемоглобін утворюється за дії нітритів, нітратів і деяких лікарських препаратів (відбувається перехід двовалентного заліза в тривалентне з утворенням метгемоглобіна- HbMet). Також його рівень в організмі може підвищуватися при захворюваннях серцево-судинної системи, злоякісних пухлинах, опіковій хворобі.

НОРМА ГЕМОГЛОБІНУ В КРОВІ

Нормальні показники гемоглобіну залежать від віку, статі (у жінок, переважно, змінюються під час вагітності).
У чоловіків в нормі рівень гемоглобіну становить 131-165 г/л. При цьому допускається нижня межа – 120 г/л, а верхня – 180 г/л.
У жінок показник наближений до 120-140 г/л (нижня межа – 117 г/л, верхня – 155 г/л).
У дітей показники норми гемоглобіну змінюються з віком.


У перші 3 дні після народження він є максимальним і становить 145-225 г/л. До 3-6 місяця життя він знижується до 95-135 г/л, а після першого року і до 18 років поступово підвищується до показників дорослої людини.
Під час вагітності загальний обсяг крові у жінки збільшується і частина цього білка крові йде на побудову плаценти і плода. Тому, при гестації норма гемоглобіну трохи нижче і становить 105-120 г/л.

НИЗЬКИЙ ГЕМОГЛОБІН

При зниженому рівні гемоглобіну розвивається анемія.
Анемія — захворювання, яке характеризується зменшенням кількості еритроцитів та/або гемоглобіну в одиниці об'єму крові. Цей синдром може бути обумовлений дефіцитом деяких мікроелементів в крові (фолієвої кислоти, заліза, вітаміну В12). У 90% випадків він провокується нестачею заліза. Цей стан називається залізодефіцитною анемією.

ПРИЧИНИ ЗНИЖЕННЯ ГЕМОГЛОБІНУ

Анемія може бути самостійним захворюванням або виникати через розвиток інших патологій.

• недостатнє надходження заліза з продуктами харчування;
• порушення всмоктування заліза при деяких захворюваннях шлунково-кишкового тракту;
• порушення вироблення еритроцитів (при хронічних інфекціях, патологіях  нирок і ендокринної системи, злоякісних пухлинах);
• передчасне руйнування еритроцитів при деяких імунних порушеннях (червоний вовчак, ревматоїдний артрит та ін.);
• кровотеча (гостра або хронічна);
• опіки;
• укуси змій, павуків і бджіл;
• отруєння хімічними речовинами окисної дії;
• прийом деяких ліків (пеніциліну, тиклопідину, хініну та ін.).

До підвищеної групи ризику щодо зниження гемоглобіну відносяться підлітки в період активного росту і вагітні. Потреба організму в залізі в ці періоди життя підвищується. Тому, його надходження повинно коригуватися раціоном і прийомом вітамінно-мінеральних комплексів.

СТУПЕНІ АНЕМІЇ

Ступінь анемії визначається рівнем гемоглобіну в крові:

• I – від 110 до 90 г/л;
• II – від 89 до 70 г/л;
• III – нижче 70 г/л.

Небезпечним для життя вважається зниження рівня гемоглобіну в крові до показника менше 70 г/л.

СИМПТОМИ НИЗЬКОГО ГЕМОГЛОБІНУ

Низький гемоглобін призводить до кисневого голодування всіх тканин, загального нездужання і погіршення стану здоров'я.

НАСЛІДКИ НИЗЬКОГО ГЕМОГЛОБІНУ

При тривалому зниженні гемоглобіну збільшується навантаження на серце, легені, печінку, нирки та інші органи, порушується обмін речовин, накопичуються токсини, розвиваються склеротичні і рубцеві процеси в різних органах.

На тлі тривалої анемії середнього та важкого ступеня можуть розвиватися:

• Серцева недостатність
• Дихальна недостатність
• Захворювання нирок і печінки
• Зниження імунітету

Анемія призводить до ускладненого перебігу вже наявних хронічних захворювань серця і легенів (бронхіальної астми, ІХС, ішемії головного мозку) і може стати причиною розвитку таких небезпечних ускладнень як інфаркт міокарда, інсульт.

Під час вагітності низький рівень гемоглобіну в крові може призвести до передчасних пологів і затримки росту плода.

У дітей анемія викликає затримку фізичного та інтелектуального розвитку.

ЯК ПІДВИЩИТИ ГЕМОГЛОБІН?

Спосіб лікування при низькому гемоглобіні залежить від ступеня анемії та причин її розвитку. Тактика терапії визначається після проведення обстеження хворого і має на увазі обов'язкове лікування першопричини анемії.

При легкому ступені залізодефіцитної анемії для підвищення гемоглобіну в крові зазвичай досить дотримання дієти з включенням в раціон продуктів, що містять високий рівень заліза.

У деяких випадках крім лікування основного захворювання, яке викликало розвиток анемії, пацієнту призначаються залізовмісні препарати і засоби для поліпшення засвоєння заліза.

Тривалість лікування анемії визначається індивідуально.

Зазвичай, курс терапії становить 4-6 тижнів.

Для оцінки результатів лікування слід здати аналіз  на рівень гемоглобіну. Потім препарати продовжують приймати в іншій дозі для закріплення результату.

При важких формах анемії хворому можуть призначатися переливання крові та її препаратів на основі еритроцитів.

ПРОФІЛАКТИКА

Запобігти розвитку анемії допоможе дотримання наступних правил:

• повноцінне харчування і включення в раціон продуктів з високим вмістом білка, заліза і вітамінів С, В6, В9 і В12;
• відмова від куріння;
• своєчасне лікування захворювань органів травлення та інших медичних проблем, що можуть призвести до анемії;
• своєчасне усунення джерел хронічних кровотеч.

Основні дії для  профілактики анемії – контроль показників рівня гемоглобіну.
Аналіз крові необхідно здавати не менше ніж 1 раз на рік.

ПІДВИЩЕНИЙ ГЕМОГЛОБІН

Гемоглобін в крові може підвищуватися до 170 г/л у чоловіків і 160 г/л у жінок. У таких випадках кров стає густою і не може нормально циркулювати кровоносною системою.

Підвищений гемоглобін призводить до появи таких симптомів:

• млявість;
• почервоніння шкіри;
• підвищення артеріального тиску;
• сонливість вдень;
• труднощі з засинанням ввечері;
• безпричинні кровотечі з носа;
• синюшність кінчиків пальців на руках і ногах;
• поганий апетит (аж до анорексії);
• погіршення зору;
• головні болі;
• болі в животі;
• біль в суглобах;
• формування синців, навіть при невеликих ударах;
• порушення в роботі сечовидільної системи;
• свербіж і сухість шкіри (особливо після контакту з водою).

Знизити гемоглобін до норми допоможе дотримання дієти з виключенням з раціону продуктів, в яких міститься багато заліза, і прийом препаратів для розрідження крові. Також вживаються заходи для усунення зовнішньої першопричини згущення крові та лікування хвороб, що викликали цей стан.

ПРИЧИНИ ПІДВИЩЕНОГО ГЕМОГЛОБІНУ

ФІЗІОЛОГІЧНІ ПРИЧИНИ ПІДВИЩЕНОГО ГЕМОГЛОБІНУ

1) Недостатня кількість надходження води і густа кров.
Тенденція до згущення крові відзначається у людей, які споживають недостатню кількість води (мова йдеться саме про просту воду, а не соки чи газовану воду). Недолік обсягу плазми призводить до вироблення великої кількості еритроцитів.

2) Куріння. Через цю звичку виникає міцне з’єднання гемоглобіну та чадного газу. Відповідно, людина недотримує кисень, перебуваючи в постійному стані гіпоксії – кисневого голодування. Іншими словами, добровільно себе душите.

3) Місце проживання. Високий гемоглобін є у людей, що живуть у високогір’ї. Там повітря розріджене, вміст кисню в ньому знижений, клітини організму намагаються компенсувати недолік кисню підвищенням Hb з метою поліпшити транспортування кисню в клітину.

4) Фізичні навантаження. Високий гемоглобін виникає у професійних спортсменів, легкоатлетів та альпіністів.

5) Певні професії. У людей, кому доводиться часто літати на літаках — пілотів, стюардес є високий гемоглобін.

ПАТОЛОГІЧНІ ПРИЧИНИ ПІДВИЩЕНОГО ГЕМОГЛОБІНУ

• Зневоднення організму: блювота, пронос або прийом сечогінних препаратів;
• Цукровий діабет, що супроводжується підвищеним сечовиділенням;
• Надмірне утворення еритроцитів в крові (еритроцитоз);
• Мутації генів гемостазу;
• Онкологія;
• Серцево-судинна недостатність;
• Різні захворювання легенів;
• Надлишок в організмі вітамінів  В9, В12.

НЕБЕЗПЕКА ПІДВИЩЕНОГО ГЕМОГЛОБІНУ

Сам собою високий рівень гемоглобіну не несе ніякої особливої небезпеки. Чого не можна сказати про захворювання, які можуть спричинити підвищення рівня гемоглобіну в крові. При надмірному  згущенні крові, якщо не вжити заходів щодо відновлення водного балансу, в судинному руслі можуть утворитися тромби, які призведуть до закупорки судин різного діаметру, відмирання тканин, інфарктів та інсультів.

АНАЛІЗ НА ГЕМОГЛОБІН

Для визначення рівня гемоглобіну може проводитися:

• Загальний аналіз крові(ЗАК) – призначається при проведенні стандартного обстеження й вагітності, для контролю результатів лікування, виявлення патологій крові і перед призначенням деяких лікарських засобів;
• Біохімічний аналіз на глікозильований гемоглобін – частіше призначається при цукровому діабеті або при високому ризику розвитку ускладнень цього захворювання.

Підготовка до аналізу

Перед виконанням ЗАК потрібно:

• виключити прийом алкоголю, жирної й смаженої їжі за добу до забору крові;
• обговорити прийом ліків з лікарем;
• відмовитися від прийому їжі за 10-12 годин;
• дозволяється пити просту або мінеральну воду;
• за півгодини до дослідження не слід палити, нервувати і піддаватися фізичним навантаженням.

Забір матеріалу:

Для проведення ЗАК кров зазвичай здається з пальця. Іноді використовується венозна кров. Результат виходить в той же або на наступний день.

При проведенні біохімічного дослідження на глікозильований гемоглобін виконується забір крові з вени. Результат виходить через 3-4 дня.

Відповідні аналізи можна здати  в медичних кабінетах при аптеках " Гармонія 2000"  у Чернівцях за адресами:
- вул. Руська 17;
- вул. Небесної Сотні 8;
- вул. Комарова 31;
А також в нашому Медичному Центрі Гармонія в м. Чернівці за адресою: проспект Незалежності 78

Деталі  за нашим номером телефону та на сайті:

+380501090999

https://www.g24.ua

                                                               ЗАЛІЗО ПРИ ВАГІТНОСТІ

Залізо при вагітності – найважливіший елемент, який бере участь у процесах кровотворення та забезпечує нормальний розвиток плода. У вагітних відбувається прискорена втрата заліза, тому їм необхідно постійно контролювати рівень вмісту в крові.

ПОКАЗНИКИ  НОРМИ ЗАЛІЗА ПІД ЧАС ВАГІТНОСТІ

При вагітності цей мікроелемент особливо важливий: у жінок, які виношують плід, об’єм крові збільшується на 30-40%, що пов’язано з посиленим кровопостачанням матки, що росте. За таких умов підвищується потреба в залізі. Саме цей елемент дозволяє виробляти кров у необхідних кількостях.
За  всі 40 тижнів вагітності витрачається велика кількість мікроелемента.
Зокрема, витрачається:
* від 320 до 500 мг заліза  - для посиленого кровотворення, оскільки обсяг циркулюючої крові в організмі жінки значно збільшується з початком вагітності;
* від 300 до 400 мг заліза - для забезпечення потреб плода, що росте;
* близько 200 мг заліза - витрачається при пологах (невелика кровотеча є завжди).

У період вагітності добова норма заліза в організмі становить близько 30 мг, при грудному вигодовуванні — 43 мг на день, але якщо є дефіцитний стан, необхідно приймати подвійну добову норму, щоб поповнити запас заліза.
 Найбільшу потребу у залізі організм вагітної жінки відчуває до 32 тижнів вагітності, а далі гемоглобін фізіологічно починає підвищуватися.
При зниженні рівня заліза в крові спостерігається зниження гемоглобіну, а також еритроцитів і як наслідок  розвиток анемії у вагітної.

 

СИМПТОМИ АНЕМІЇ У ВАГІТНИХ
 В залежності від ступеня важкості анемії, симптоми  можуть відрізнятися і посилюватися при подальшому зниженні гемоглобіну. Основні з них:

• часте запаморочення, можлива втрата свідомості;
• тахікардія і задишка;
• блідість шкірних покривів;
• шум у вухах і «мушки» перед очима;
• загальна слабкість і втома, жінка постійно хоче спати.

У важких випадках може розвиватися серцева недостатність і з'являтися раптова непритомність.

ЧИМ ЗАГРОЖУЄ АНЕМІЯ ПРИ ВАГІТНОСТІ

При легкому ступені наслідки можуть бути непомітними, але якщо її не лікувати, стан погіршується і можуть виникати ризики:

• гіпоксії плода — дитина не отримує кисень;
• плацентарної недостатності — орган не забезпечує потреби малюка, що загрожує патологіями в розвитку;
• порушення білкового обміну і набряків у матері;
• порушення функції міокарда;
• дистрофії матки, складностей із виношуванням;
• загрози викидня;
• гестозу;
• відшарування плаценти;
• зниженого артеріального тиску.

ЛАБОРАТОРНИЙ КОНТРОЛЬ ЗАЛІЗА ПРИ ВАГІТНОСТІ

Анемія — підступне захворювання. Воно довго не дає про себе знати, а перші симптоми жінка відчуває тільки коли рівень гемоглобіну падає до 80 г\л і нижче. Але ще раніше в організмі можуть відбуватися зміни: тканини голодують, не отримують кисню, а разом з ними страждає плацента і дитина.

Тому гемоглобін під час вагітності — дуже важливий лабораторний показник, який досліджується регулярно за призначенням лікаря. Якщо у мами виникла анемія, вона приймає коригувальні препарати заліза і здає загальний аналіз крові кожні 2-3 тижні для своєчасного контролю. Їй додатково визначають інші показники: сироваткове залізо, феритин, трансферин і рівень еритроцитів. Вони допомагають побачити комплексну картину і знайти причину захворювання, адже важливий не тільки рівень заліза, але і його здатність всмоктуватися і перетворюватися в гемоглобін.
Відповідні аналізи можна здати  в медичних кабінетах при аптеках " Гармонія 2000"  у Чернівцях за адресами:
- вул. Руська 17;
- вул. Небесної Сотні 8;
- вул. Комарова 31;
А також в нашому Медичному Центрі Гармонія в м. Чернівці за адресою: проспект Незалежності 78

Деталі  за нашим номером телефону та на сайті:

+380501090999

https://www.g24.ua

СПОСОБИ ПОПОВНЕННЯ ДЕФІЦИТУ ЗАЛІЗА У ВАГІТНИХ

Заповнити дефіцит заліза у вагітних можна декількома способами:

* за допомогою продуктів харчування  з вмістом мікроелемента;
* за допомогою лікарських засобів  із вмістом заліза;

Продукти харчування із вмістом заліза
Вагітним необхідно включити в меню більше продуктів, які допоможуть відновити рівень заліза.
Корисно їсти гречану кашу, особливо, якщо додати до неї шматочки тушкованої яловичини з овочами. Натщесерце рекомендується з’їдати терту моркву з додаванням невеликої кількості соняшникової олії. Щоб залізо краще засвоювалося, слід запивати їжу апельсиновим чи яблучним соком. Пити воду або будь-яку іншу рідину найкраще через 20 хвилин після їди. Від чаю та кави краще відмовитися, тому що вони уповільнюють процес всмоктування заліза.

Всмоктування заліза також перешкоджає одночасний прийом продуктів із вмістом кальцію. Саме тому не можна поєднувати їх: таку їжу потрібно їсти окремо. Слід звернути увагу на продукти із вмістом вітаміну С: він допомагає організму краще впоратися із всмоктуванням заліза. Цей елемент міститься в цитрусових, білокачанній капусті, полуниці, броколі.

ЛІКАРСЬКІ  ЗАСОБИ  З ВМІСТОМ ЗАЛІЗА,  ЯКІ ДОЗВОЛЕНІ  ПІД ЧАС ВАГІТНОСТІ

 

- Сорбіфер дурулес таблетки, в/о, з модиф. вивіл. по 320 мг/60 мг №50 у флак.

Склад

діючі речовини: заліза сульфат, кислота аскорбінова;

1 таблетка містить: 320 мг заліза сульфату безводного (що відповідає 100 мг заліза двовалентного), 60 мг кислоти аскорбінової;

Показання

Для лікування та профілактики залізодефіцитних станів, у тому числі у вагітних та жінок, що годують грудьми

- Мальтофер фол таблетки д/жув. по 100 мг/0.35 мг №30 (10х3)

Склад

діюча речовина:

1 таблетка містить 357 мг заліза (ІІІ) гідроксиду полімальтозату, що еквівалентно 100 мг заліза, фолієвої кислоти 0,35 мг;

Показання

Лікування та профілактика дефіциту заліза без анемії та залізодефіцитної анемії при станах з підвищеною потребою у фолієвій кислоті під час вагітності або у період годування груддю.

- Тотема розчин ор. по 10 мл №20 (10х2) в амп.

Склад

діючі речовини: залізо (у вигляді заліза глюконату); марганець (у вигляді марганцю глюконату); мідь (у вигляді міді глюконату);

1 ампула (10 мл) містить заліза (у вигляді заліза глюконату) 50 мг; марганцю (у вигляді марганцю глюконату) 1,33 мг; міді (у вигляді міді глюконату) 0,7 мг;

Показання

• Залізодефіцитна анемія.
• Профілактика та лікування залізодефіциту у вагітних жінок, недоношених немовлят, близнюків або дітей, які народжені жінками з дефіцитом заліза, якщо раціон харчування не містить достатньої кількості заліза.

При виборі будь-якого препарату заліза ОБОВ'ЯЗКОВА ПОПЕРЕДНЯ КОНСУЛЬТАЦІЯ ЛІКАРЯ!

ЗАЛІЗО ДЛЯ ДІТЕЙ

Якщо дитина виглядає млявою та блідою, часто хворіє на застуду, то саме час перевірити вміст заліза у її крові. Анемія у дітей за статистикою зустрічається особливо часто в період активного росту.

Перші запаси заліза формуються у малюка ще до його народження. Воно передається через плаценту від матері і, як правило, повністю забезпечує потреби молодого організму в перші місяці життя. Однак, якщо у жінки був дефіцит заліза при вагітності або плід народився недоношеним, то дефіцит заліза (залізодефіцитна анемія), найімовірніше, буде загрожувати й дитині в перші роки життя.

ДЕФІЦИТ ЗАЛІЗА У ДІТЕЙ

Захворювання, яке проявляється в нестачі еритроцитів в крові дитини внаслідок дефіциту заліза - залізодефіцитна анемія.

ПРИЧИНИ ДЕФІЦИТУ ЗАЛІЗА У ДІТЕЙ

• Раннє відлучення від грудного вигодовування;
• Швидкий обмін речовин в молодому організмі вимагає багато вітамінів і мікроелементів, в тому числі й заліза;
• Незріла ферментативна система малюка не завжди ефективно засвоює цей елемент;
• Одноманітне і неповноцінне харчування, особливо відмова від споживання червоного м'яса;
• Інтенсивний ріст організму;
• Дисбактеріоз кишечника та глистова інвазія викликають підвищену витрату заліза.

 

СИМПТОМИ ДЕФІЦИТУ ЗАЛІЗА У ДІТЕЙ

Встановити дефіцит заліза у дітей можна тільки за допомогою аналізу крові. Але перші ознаки недуги батьки можуть помітити й самі. Іноді анемія у дітей протікає без прояву будь-яких симптомів.

НАСЛІДКИ ДЕФІЦИТУ ЗАЛІЗА У ДІТЕЙ

Якщо не вживати заходів щодо відновлення запасів заліза, наслідки для молодого організму можуть бути досить серйозними. Немовлята можуть придбати проблеми з розвитком і руховими функціями. Деякі мають дефіцит уваги і труднощі з навчанням. Анемія важкого ступеня у дітей може спровокувати інсульт.

ДІАГНОСТИКА ДЕФІЦИТУ ЗАЛІЗА У ДІТЕЙ

Дефіцит заліза в організмі може виявити лише лабораторний аналіз венозної крові на гемоглобін і кількість еритроцитів. Якщо виявлена анемія у дітей, то показники крові будуть такими:

 

Щоб точно встановити діагноз, педіатр може призначити і додаткові лабораторні дослідження, такі як вміст у крові феритину, фолієвої кислоти, насичення трансферину, вітаміну B12 та ін. В окремих випадках може знадобиться аналіз кісткового мозку, в якому виробляються всі клітини крові.

Консультацію педіатра та відповідні аналізи можна пройти  в медичних кабінетах при аптеках " Гармонія 2000"  у Чернівцях за адресами:
- вул. Руська 17;
- вул. Небесної Сотні 8;
- вул. Комарова 31;
А також в нашому Медичному Центрі Гармонія в м. Чернівці за адресою: проспект Незалежності 78

Деталі  за нашим номером телефону та на сайті:

+380501090999

https://www.g24.ua

 

ЛІКАРСЬКІ  ЗАСОБИ  ДЛЯ ДІТЕЙ З ВМІСТОМ ЗАЛІЗА

Ферумбо сироп 50 мг/5 мл по 100 мл у флак. (бан.)

Склад

діюча речовина: залізо (у вигляді комплексу з полімальтозою);

5 мл сиропу містять 50 мг заліза (у вигляді комплексу з полімальтозою) (у перерахуванні на 100 % суху речовину);

Показання

Лікування дефіциту заліза без анемії (латентного дефіциту заліза) та залізодефіцитної анемії (клінічно вираженого дефіциту заліза).

Гемоферон розчин ор. по 200 мл у флак.

Склад

діючі речовини: 1 мл розчину містить заліза амонійного цитрату 40 мг (еквівалентно 8,2 мг елементного заліза), кислоти фолієвої 0,3 мг, ціанокобаламіну 0,01 мг;

Показання

Лікування залізодефіцитної та фолієводефіцитної анемії різної етіології; стани, що асоційовані з підвищеною потребою організму в залізі та інших компонентах препарату (вагітність, годування груддю, період інтенсивного росту та статевого дозрівання, гіпохлоргідрія, гостра та хронічна крововтрата, опікова хвороба, стан після операції на шлунку, целіакія, різке зниження маси тіла).

Мальтофер краплі ор. 50 мг/мл по 30 мл у флак.

Склад

діюча речовина: 1 мл (відповідає 20 краплям, 1 крапля містить 2,5 мг заліза) препарату містить 178,6 мг заліза (ІІІ) гідроксиду полімальтозату, що еквівалентно 50 мг заліза;

Показання

Лікування дефіциту заліза без анемії та залізодефіцитної анемії.

Мальтофер сироп 10 мг/мл по 150 мл у флак.

Склад

діюча речовина: 1 мл препарату містить: 35,7 мг заліза (ІІІ) гідроксиду полімальтозат, що еквівалентно 10 мг заліза;

Показання

Лікування дефіциту заліза без анемії та залізодефіцитної.

ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ З ВМІСТОМ ЗАЛІЗА
ЯК ОБРАТИ?

Усі залізовмісні препарати  ділять на групи, які відрізняються формою випуску, часом дії та варіантами прийому. Розрізняють наступні:

• двовалентні – завдяки швидкому всмоктуванню вони миттєво заповнюють дефіцит заліза, але подразнюють слизові оболонки у шлунку та дванадцятипалій кишці;
• тривалентні – всмоктування відбувається повільніше, але побічних ефектів для шлунка менше;
• комплексні - до складу яких входить фолієва  кислота, В₁₂, вітамін С, D-/L-серин, мідь, марганець
• засоби з додатковими вітамінами С, D, L- серином, що покращують всмоктування заліза;
• з включенням вітаміну В12 для терапії В12-дефіцитної анемії;
• полівітамінні комплексні.

За способом введення залізовмісні препарати бувають:

• Пероральні – таблетки, таблетки жувальні, капсули, краплі, розчини для перорального застосування, гранули для перорального застосування, сиропи
• Парентеральні – внутрішньом'язові або внутрішньовенні ін'єкції

Визначення шляху введення залізовмісних лікарських засобів є першочерговим завданням.
У пріоритеті препарати для перорального застосування, адже таке лікування є більш безпечним і пацієнт може проводити його в домашніх умовах.
Внутрішньовенне (чи внутрішньом'язеве) введення залізовмісних лікарських засобів рекомендоване лише тоді, коли дефіцит заліза  розвинувся внаслідок нездатності організму засвоювати мікроелемент  із кишківника (синдром мальабсорбції), при недостатній відповіді на препарати заліза після 3 тижневої терапії або при важкій непереносимості пероральних препаратів .

ПРЕПАРАТИ ДВОВАЛЕНТНОГО ЗАЛІЗА ДЛЯ ПЕРОРАЛЬНОГО ЗАСТОСУВАННЯ

Двовалентними є наступні сполуки - заліза сульфат; заліза глюконат; заліза хлорид; заліза сукцинат; заліза фумарат; заліза лактат
Іони двовалентного заліза всмоктуються як активно, так і шляхом пасивної дифузії. Тому препарати, що їх містять, відносно швидко поповнюють депо заліза в організмі при пероральному прийомі, проте є ризик передозування.

Тардиферон таблетки, в/о, прол./д. по 80 мг №30 (10х3)

Склад

діюча речовина: 1 таблетка містить заліза сульфату сухого 247,25 мг, що еквівалентно 80 мг заліза (ІІ);

Показання

• Залізодефіцитні (гіпохромні) анемії.
• Профілактика залізодефіцитних анемій у жінок у період вагітності, коли не може бути забезпечене адекватне надходження в організм заліза разом з їжею.

Хеферол капсули по 350 мг №30 (10х3)

Склад

діюча речовина: ferrous fumarate;

1 капсула містить заліза фумарату 350 мг, що еквівалентно 115 мг елементарного заліза;

Показання

Лікування і профілактика залізодефіцитної анемії.

 

ПРЕПАРАТИ ТРИВАЛЕНТНОГО ЗАЛІЗА ДЛЯ ПЕРОРАЛЬНОГО ЗАСТОСУВАННЯ

Тривалентними є наступні сполуки  - гідроксид заліза у вигляді полімальтозного або сахарозного комплексу.
Препарати тривалентного заліза, що містять гідроксид заліза у вигляді полімальтозного або сахарозного комплексу, викликають менше диспепсичних проявів, ніж солі двовалентного заліза. Перевагами лікарських засобів цієї групи є незалежність їх прийому від вживання їжі та вкрай низький ризик передозування. Це пов’язано із механізмом їх всмоктування: залізо із таких сполук не всмоктується шляхом пасивної дифузії. Проте, лікування лікарськими засобами цієї групи може тривати довше.

Заліза сахарат-залізне вино розчин ор. 7.39 г/100 г по 100 г у флак

Склад

діюча речовина: заліза оксид сахарат;

100 г розчину містять: заліза оксиду сахарату – 7,39 г;

Показання

Профілактика і лікування залізодефіцитних станів різної етіології. Профілактика дефіциту заліза у дітей, жінок репродуктивного віку (особливо у період вагітності). Профілактика дефіциту заліза у дорослих, які знаходяться на вегетаріанській дієті, в осіб літнього віку. Лікування залізодефіцитних анемій.

Мальтофер таблетки жув. по 100 мг №30 (10х3)

Склад

діюча речовина: 1 таблетка містить 357 мг заліза (ІІІ) гідроксиду полімальтозату, що еквівалентно 100 мг заліза;

Показання

Лікування дефіциту заліза без анемії та залізодефіцитної анемії.

Дефіцит заліза та його ступінь має підтверджуватися відповідними лабораторними дослідженнями.

Мальтофер фол таблетки д/жув. по 100 мг/0.35 мг №30 (10х3)

Склад

діюча речовина:

1 таблетка містить 357 мг заліза (ІІІ) гідроксиду полімальтозату, що еквівалентно 100 мг заліза, фолієвої кислоти 0,35 мг;

Показання

Лікування та профілактика дефіциту заліза без анемії та залізодефіцитної анемії при станах з підвищеною потребою у фолієвій кислоті під час вагітності або у період годування груддю.

Мальтофер краплі ор. 50 мг/мл по 30 мл у флак.

Склад

діюча речовина: 1 мл (відповідає 20 краплям, 1 крапля містить 2,5 мг заліза) препарату містить 178,6 мг заліза (ІІІ) гідроксиду полімальтозату, що еквівалентно 50 мг заліза;

Показання

Лікування дефіциту заліза без анемії та залізодефіцитної анемії.

Мальтофер сироп 10 мг/мл по 150 мл у флак.

Склад

діюча речовина: 1 мл препарату містить: 35,7 мг заліза (ІІІ) гідроксиду полімальтозат, що еквівалентно 10 мг заліза;

Показання

Лікування дефіциту заліза без анемії та залізодефіцитної.


Феррум Лек таблетки жув. по 100 мг №30 (10х3)

Склад

діюча речовина: 1 таблетка містить заліза (ІІІ) 100 мг у формі комплексу заліза (ІІІ) гідроксиду з полімальтозою;

Показання

Лікування дефіциту заліза без анемії (латентного дефіциту заліза) та залізодефіцитної анемії (клінічно вираженого дефіциту заліза).

Ферумбо сироп 50 мг/5 мл по 100 мл у флак. (бан.)

Склад

діюча речовина: залізо (у вигляді комплексу з полімальтозою);

5 мл сиропу містять 50 мг заліза (у вигляді комплексу з полімальтозою) (у перерахуванні на 100 % суху речовину);

Показання

Лікування дефіциту заліза без анемії (латентного дефіциту заліза) та залізодефіцитної анемії (клінічно вираженого дефіциту заліза).

ПРЕПАРАТИ ЗАЛІЗА ДЛЯ ПАРЕНТЕРАЛЬНОГО ЗАСТОСУВАННЯ

Венофер розчин д/ін. в/в 20 мг/мл по 5 мл №5 в амп.

Склад

діюча речовина: 1 мл розчину містить 20 мг заліза (у вигляді заліза (ІІІ) гідроксид сахарозного комплексу – 540 мг);

Показання

Застосування препарату показане пацієнтам з дефіцитом заліза у разі неефективності або неможливості перорального прийому залізовмісних препаратів, наприклад:

• при непереносимості пероральних препаратів заліза;
• за наявності захворювань шлунково-кишкового тракту (таких як виразковий коліт), коли пероральні препарати заліза можуть спровокувати загострення хвороби;
• при залізодефіцитних станах, резистентних до терапії, коли контроль за цими станами за допомогою пероральних препаратів заліза недостатній.

 

Суфер розчин д/ін. в/в 20 мг/мл по 5 мл №5 в амп.

Склад

діюча речовина: заліза (ІІІ) гідроксид сахарозний комплекс;

1 мл розчину містить 20 мг заліза у вигляді заліза (ІІІ) гідроксид сахарозного комплексу;

Показання

Дефіцит заліза у пацієнтів, яким не можуть бути призначені пероральні препарати заліза або у разі їх неефективності у таких випадках:

• непереносимість пероральних препаратів заліза;
• наявність запальних захворювань шлунково-кишкового тракту (наприклад, виразкового коліту), які можуть загострюватися при терапії пероральними препаратами заліза;
• залізодефіцитні стани, резистентні до терапії, у випадку, коли контроль цих станів пероральними препаратами заліза недостатній.

 

Фероксид розчин д/ін. 20 мг/мл по 5 мл №5 в амп.

Склад

діюча речовина: заліза (ІІІ) гідроксид сахарозний комплекс;

1 мл розчину містить заліза (ІІІ) гідроксид сахарозного комплексу еквівалентно залізу (ІІІ) 20 мг;

Показання

Дефіцит заліза у пацієнтів, яким не можуть бути призначені пероральні препарати заліза або у разі їх неефективності або неможливості перорального прийому залізовмісних препаратів у таких випадках:

• непереносимість пероральних препаратів заліза;
• наявність запальних захворювань шлунково-кишкового тракту (наприклад виразкового коліту), які можуть загострюватися при терапії пероральними препаратами заліза;
• залізодефіцитні стани, резистентні до терапії, у випадку, коли контроль цих станів пероральними препаратами заліза недостатній.

 

Ферролек-Здоров'я розчин д/ін. 50 мг/мл по 2 мл №5 в амп.

Склад

діюча речовина: 1 мл розчину містить заліза декстрану у перерахуванні на залізо (ІІІ) 50 мг;

Показання

Лікування залізодефіцитних станів при неефективності або неможливості лікування препаратами заліза для перорального застосування.

Ферсінол розчин д/ін. 100 мг/2 мл по 2 мл №5 в амп.

Склад

діюча речовина: заліза (ІІІ) гідроксид полімальтозний комплекс;

1 ампула (2 мл) містить заліза (ІІІ) гідроксид полімальтозний комплекс у перерахуванні на залізо (ІІІ) 100 мг;

Показання

Лікування залізодефіцитної анемії у таких випадках:

• у разі протипоказання пероральної терапії;
• у разі порушення всмоктування заліза у кишечнику;
• у разі недотримання пацієнтом режиму лікування пероральними препаратами заліза або їх стійка шлунково-кишкова непереносимість.

Феррум Лек розчин д/ін. 100 мг/2 мл по 2 мл №5 в амп.

Склад

діюча речовина: залізо (ІІІ) у формі комплексу заліза (ІІІ) гідроксиду з декстраном;

1 ампула (2 мл розчину) містить заліза (ІІІ) 100 мг у формі комплексу заліза (ІІІ) гідроксиду з декстраном;

Показання

Лікування залізодефіцитних станів при неефективності або неможливості лікування препаратами заліза для перорального застосування.

Феринжект розчин д/ін. та інф. 50 мг/мл по 10 мл №1 у флак.

Склад

діюча речовина: залізо у вигляді заліза карбоксимальтози;

1 мл розчину містить 180 мг заліза карбоксимальтози, що еквівалентно 50 мг заліза;

Показання

Застосування препарату показане пацієнтам у разі недостатньої ефективності, неефективності або неможливості перорального прийому залізовмісних препаратів, наприклад, у зв’язку з непереносимістю пероральних препаратів заліза або за наявності захворювань шлунково-кишкового тракту (таких як виразковий коліт), коли пероральні препарати заліза можуть спровокувати загострення хвороби, або за умови резистентного до терапії залізодефіцитного стану, коли є підозра, що препарати заліза не застосовуються належним чином.

 

ВІДМІННІСТЬ ТА ПЕРЕВАГИ РІЗНИХ ФОРМ ЗАЛІЗА

ІІ ВАЛЕНТНЕ ЗАЛІЗО

Неорганічні солі:  Сульфат заліза (Ферролек; Тардиферон; Сорбіфер Дурулес)

┼  Висока біодоступність (≈ 30%)
┼ Дають швидшу динаміку
─  Складно контролювати вивільнення
─  Часті побічні ефекти з боку ШКТ - нудота, біль у животі, запори, через це пацієнти швидко кидають прийом

Органічні солі: Фумарат, глюконат (наприклад, рідка форма - Тотема), Цитрат (у складі Гемоферону)

+  Переносяться краще
+ Доволі легка засвоюваність (≈ 30%)
-  Також мають побічні ефекти з боку ШКТ, але менше попередніх

ІІІ ВАЛЕНТНЕ ЗАЛІЗО

(Мальфотер; Феррум-Лек)

+  Значно легше переносяться, пацієнти частіше отримують  лікування повним курсом
+  Низька потенційна токсичність
-  Доволі низька швидкість відновлення депо заліза

Хелатні форми заліза - спірні дані щодо першої лінії призначення. При поганій переносимості інших форм, можливо використати.
У хелату бісгліцинату  заліза (Текнофер)
+ Вивільнення заліза  не в шлунку
+ Низькі побічні ефекти з боку ШКТ

Механізм всмоктування Fe (II) i Fe (III) часто відіграє ключову роль при виборі препарату.
Препарати Fe (II) зазвичай мають хорошу біодоступність (від 10 до 30%), натомість як біодоступність препаратів Fe (IIІ) у 3‑4 рази нижча. Оскільки тривалентне залізо має надзвичайно погану розчинність у лужних середовищах, перш ніж воно адсорбується у дванадцятипалій кишці, Fe (IIІ) має перетворитися в організмі на Fe (II).

Дослідження кількох груп ризику з анемії, включаючи дітей, вагітних жінок і літніх людей, продемонстрували, що ефективність комплексу тривалентного заліза поступається солям Fe (II)

 

СУМІСНІСТЬ ПРЕПАРАТІВ ЗАЛІЗА З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ ТА ПРОДУКТАМИ ХАРЧУВАННЯ

Для досягнення максимального ефекту пацієнту рекомендують приймати препарати натще, запиваючи водою, апельсиновим соком чи морсом із журавлини, оскільки вітамін С покращує засвоювання заліза.

Мідь та марганець забезпечують механізми всмоктування заліза в кишечнику та його утилізації в тканинах організму.

Молоко, йогурт, сир, яйця, чай, кава, злаки, висівки та цільнозерновий хліб погіршують засвоєння заліза, тому споживати їх можна не раніше, як за 1-2 години після прийому залізовмісних препаратів навіть тоді, коли лікар дозволив приймати залізо з їжею.

Залізо може погіршувати всмоктування, а відповідно і біодоступність та ефективність цілого ряду препаратів:
- Леводопи;
-Левотироксину;
- Метилдопи;
- Біфосфонатів;
- Антибіотиків тетрациклінового ряду та фторхінолонів.

Тому залізовмісні препарати слід приймати за 2 години до чи 2 години після прийому перерахованих лікарських засобів, а у випадку тетрациклінів інтервал після їх прийому має складати 4 години.

У свою чергу препарати, що знижують кислотність шлункового соку, зокрема інгібітори протонної помпи (омепразол, ланзопразол) чи антациди та препарати кальцію, можуть погіршувати всмоктування заліза і відповідно збільшувати тривалість лікування, тому їх приймають не раніше, як через 2 години після залізовмісних засобів.

Слід обов’язково попередити клієнта, що при переході на парентеральне лікування прийом пероральних засобів слід припинити у зв’язку із високим ризиком отруєння залізовмісними сполуками. Категорично заборонено регулярно приймати високі дози заліза понад 6 місяців, бо це може призвести до хронічного отруєння.